За результатами дослідження Громадського радіо, у період із 20 жовтня по 3 листопада пропагандистські інформаційні ресурси розповсюджували тези, що борг України перед Міжнародним валютним фондом (МВФ) посилює економічну залежність країни. Водночас стверджувалося, що розплачуватися за воєнні кредити змушені звичайні громадяни.
Підвищення цін на газ, електроенергію та пальне пов’язували з умовами фінансової допомоги з боку Заходу та наслідками війни. Можливе здорожчання комунальних тарифів подававалося як нав’язане Україні важке фінансове навантаження, яке найбільше вразить малозабезпечені верстви населення. Водночас мораторій на підвищення тарифів на опалення представляли як метод замовчування зростаючої різниці між офіційно встановленими для споживачів цинами та фактичною собівартістю надання послуг. Такі ресурси намагалися сформувати уявлення, що співпраця з МВФ і західне фінансування не сприяють утриманню економіки в умовах війни, а навпаки — погіршують добробут населення.
Міжнародний валютний фонд зацікавлений у тому, щоб Україна своєчасно повертала взяті позики. Тому фонд заохочує український уряд шукати додаткові джерела надходжень, зокрема через підвищення платежів населення. Однак збільшення тарифів на електроенергію та газ під час повномасштабного військового конфлікту може посилити інфляційний тиск, збільшити витрати бізнесу і погіршити фінансове становище домогосподарств.
Цю тему висвітлив в ефірі Громадського радіо Олег Саркіц, експерт з геоекономіки та міжнародної торгівлі.
Ключові тези експерта:
– Кошти МВФ не є безповоротною допомогою, а кредитами, які Україна має обслуговувати та повертати.
– На відміну від деяких програм Європейського Союзу, наприклад Ukraine Facility Loan чи Ukraine Support Loan, які включають часткові гранти, співпраця з МВФ — це винятково фінансове кредитування з обов’язковим відшкодуванням.
– Отримані кошти використовуються для покриття бюджетних дефіцитів, соціальних видатків та збереження макроекономічної стабільності, але за них необхідно платити проценти.
– Задля забезпечення повернення кредитів МВФ стимулює уряд підвищувати платежі населення, що хоч і може звучати цинічно, відповідає стратегії фонду.
– Водночас не враховується критичний чинник — війна, яка суттєво знижує потенціал економіки генерувати доходи.
– Український бізнес змушений збільшувати витрати на альтернативні джерела енергії, генератори та когенераційні установки.
– Купівельна спроможність населення продовжує падати.
Олег Саркіц підкреслює, що будь-яке підвищення тарифів на енергоресурси в умовах війни може лише посилити інфляційний тиск, зростатимуть виробничі витрати і кінцева вартість товарів і послуг. Це призведе до погіршення економічного стану як бізнесу, так і мешканців країни.
За словами експерта, обговорення перегляду тарифів доцільно проводити після завершення військових дій та перехідного періоду тривалістю від трьох до шести місяців. Водночас навіть при відносно невисоких тарифах слід враховувати рівень доходів населення, особливо пенсіонерів.
Основні акценти щодо соціального забезпечення:
– В Україні близько 10 мільйонів пенсіонерів, майже 45% із них отримують пенсію у розмірі до 5 тисяч гривень.
– Аналіз домогосподарств демонструє, що при споживанні 250 кВт·год електроенергії на місяць, поточна оплата становить приблизно 1100 гривень.
– Згідно з двома сценаріями підвищення тарифів, сума платежу може сягнути:
– Сценарій А — 2425 гривень
– Сценарій Б — 1500 гривень
– Для пенсіонерів із мінімальною виплатою близько 4250 гривень після сплати за електроенергію майже не залишиться коштів.
– Витрати на газ (приблизно 150 кубометрів) нині складають близько 1200 гривень, а за сценарієм А можуть зрости до 3300 гривень.
– Загалом сукупні витрати на електроенергію і газ можуть досягти приблизно 5800 гривень, що перевищує мінімальну пенсію, фактично позбавляючи людей коштів на інші потреби.
– Експерт переконаний, що МВФ має це розуміти, і уряд України намагається донести цю позицію фонду, хоча поки що недостатньо ефективно.
Щодо зовнішніх позик експерт наголосив, що необхідність залучення коштів під час війни є логічною, оскільки економіка не може повноцінно функціонувати через російську агресію, що руйнує міста, підприємства та експортний потенціал країни.
Факти та порівняння:
– Загальний державний борг України складає близько 212 мільярдів доларів, із яких 166,8 мільярда — зовнішній борг.
– Існує також внутрішній борг, представлений переважно облігаціями внутрішньої держпозики (ОВДП).
– Таке фінансування — нормальний механізм для країни, яка перебуває у стані війни.
– Порівняння з Грецією: борг цієї країни у 2016 році становив 420 мільярдів євро, хоча вона не перебувала у війні.
– Україна, яка протистоїть російській агресії, залежить від зовнішньої допомоги і позик. Це природне явище для воєнного стану.
Щодо можливостей майбутньої співпраці з кредиторами після завершення конфлікту, експерт зауважив:
– Після війни Україна може претендувати на реструктуризацію або списання частини боргу.
– Прикладом є Греція, якій у 2016 році списали 107 мільярдів євро.
– Можливо, у перспективі буде профіцит бюджету, який можна буде спрямувати на відновлення країни, розвиток економіки та бізнесу.
Одним із перспективних механізмів підтримки населення експерт вважає адресне субсидування. Основні міркування:
– Нині тариф є однаковим для всіх споживачів, незважаючи на різний рівень доходів, що не враховує фактичні фінансові можливості громадян.
– У воєнний час, коли економіка не працює повноцінно, справедливою виглядає практика надання субсидій саме тим, хто справді їх потребує.
– При підвищенні тарифів, наприклад до 6 або 9,7 гривень за кВт·год, особи з більшими доходами зможуть оплачувати більші рахунки, а пенсіонерам доведеться отримувати компенсації від держави.
– Для ефективності такої підтримки необхідно створити зручний алгоритм подання заявок.
– Важливо уникнути зайвої бюрократії, забезпечивши спрощений доступ до оформлення допомоги, зокрема через застосунок «Дія».
Висновком Саркіц підкреслює, що грамотно побудована система адресного субсидування буде вигідною як для державного бюджету, так і для населення, оскільки надасть підтримку саме тим, хто її потребує.
