Данія оголосила дострокові парламентські вибори на тлі кризи з Гренландією
Прем’єрка Метте Фредеріксен анонсувала вибори
Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен повідомила у четвер, що дострокові парламентські вибори відбудуться вже наступного місяця. Це рішення стало несподіваним, адже вона оголосила про них значно раніше встановленого дедлайну.
Причиною стала зміцнена підтримка після її рішучої позиції у протистоянні з Дональдом Трампом, який погрожував анексією Гренландії — напівавтономної території Данії.
Політичний контекст і дата виборів
Ця оголошена дата — 24 березня — припадає більш ніж за півроку до максимального терміну, коли можна ініціювати дострокові вибори. Фредеріксен прийшла до влади у 2019 році, сформувавши меншинний уряд із партією Соціальних демократів і союзниками з лівого політичного спектра.
У своєму виступі перед парламентом вона наголосила:
- конфлікт щодо Гренландії ще не завершено;
- важливо продовжувати посилювати обороноздатність країни;
- Данія зіштовхується з викликами з різних напрямків: зі сходу — “мафія” Росії, із заходу — загрози, що виникають через суперечності з США, та із півдня — ризики тероризму.
Позиція щодо США і безпекові виклики
Хоча Дональд Трамп відмовився від погроз захопити Гренландію і виключив застосування сили, Фредеріксен вказала на потенційні загрози, пов’язані з політикою США під час президентства Трампа.
Вона наголосила, що Данія повинна переосмислити відносини з Америкою та зберегти стабільність королівства. Голова уряду Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен підкреслив, що жителі острова віддають перевагу збереженню зв’язків із Данією перед приєднанням до США.
Подібно, Фарерські острови відмовилися від переговорів із Данією щодо розширення автономії.
Реакція політичних опонентів і виклики виборам
У відповідь на оголошення дати виборів троє політиків заявили про участь у перегонах за пост прем’єра. Серед них – міністр оборони та лідер центристсько-правої партії Venstre Троельс Лунд Поульсен. Він прямо назвав кризу з Гренландією й заявив, що США є потенційною загрозою для безпеки Данії.
Поульсен зазначив, що країна має захищатися від двох викликів:
- загроз російського впливу з боку сходу;
- тиск зі сторони американського керівництва.
Політична атмосфера й перспективи
Поки що Метте Фредеріксен не уточнювала, чи планує залишити посаду у разі поразки своєї партії. Аналітики вважають, що дострокові вибори тепер нададуть їй та її політичній силі значну перевагу.
До кризи з Гренландією соціал-демократи відставали в рейтингах, а восени минулого року втратили контроль над Копенгагеном у муніципальних виборах, що частково було пов’язано з непопулярністю імміграційної політики партії.
Втім, загроза з боку США під час «кварталу Трампа» змінила громадську думку на користь Фредеріксен. Дослідник Міккель Рунге Олесен із Данського інституту міжнародних досліджень у Копенгагені прокоментував: «Вибори треба було оголошувати найближчим часом. Чому ж не зробити це саме зараз, поки пам’ять про її сильну позицію у суперечці з Трампом свіжа?»
Стратегічний вибір часу для оголошення виборів
Голова відділу стратегії та великої політики при Королівському оборонному коледжі Данії Джон Рахбек-Клемменсен зазначив, що політичний ефект у вигляді «об’єднання навколо лідера» після кризи з Гренландією створив унікальне вікно можливостей.
Водночас він додав, що затягування з оголошенням було ризикованим, бо можна було втратити цю перевагу, а надто швидке рішення могли розцінити як необачне.
Цікавим фактом є те, що прем’єрка чекала, доки Трамп виступить із щорічною промовою про стан країни, де тема Гренландії була проігнорована, тим самим не провокуючи подальшого загострення конфлікту.
