Джерело: Allure
На четвертий рік повномасштабної війни Росії проти України для мільйонів українців базові потреби — тепло у домівках, гаряча вода та можливість приготувати каву — стали предметом розкоші. Масивні удари по теплових електростанціях увійшли в стратегію тиску на цивільне населення. Від початку 2026 року зафіксовано понад 217 атак на енергетичну інфраструктуру.
Зима 2026 року виявилася однією з найхолодніших за останні 16 років, адже температура у січні опускалася до -20 °C. У Києві великі райони залишалися без опалення та гарячої води протягом кількох днів поспіль, а відновлення електропостачання на окремих територіях міста було відкладено до весни. Навіть у регіонах, що розташовані ближче до Західної Європи, електроенергія з’являється лише на кілька годин щодня через загальнодержавні графіки обмежень.
Попри обставини, українці знаходять шляхи для виживання та підтримки звичного способу життя. Зокрема:
– Бізнеси функціонують за допомогою генераторів.
– Рятувальні служби організовують мобільні пункти обігріву.
– Благодійні фонди забезпечують населення паливом та технікою.
– Люди намагаються зберегти відчуття нормальності через турботу про себе, піклування про близьких та взаємну підтримку.
Allure розповіло історію Тетяни Стрельченко, PR-директорки з Києва, яка щодня підіймається пішки на 19 поверхів свого будинку через відсутність генератора та непрацюючі ліфти. Вона живе разом із 79-річною матір’ю, яка має проблеми з рухливістю.
Тетяна ділиться:
«Іноді температура у квартирі сягає близько 5 градусів. Уночі я накриваю маму термофольгою з нашої медичної аптечки».
Електроенергія з’являється лише на кілька годин уранці та ввечері. За цей час вона намагається встигнути виконати всі необхідні справи:
1. Прийняти душ і обмитися.
2. Викупати маму.
3. Висушити волосся.
4. Приготувати їжу.
Тетяна підкреслює:
«Головне правило в Україні зараз — якщо є світло й гаряча вода, потрібно одразу прийняти душ, навіть якщо ти ще чистий, бо не знаєш, коли з’явиться наступна можливість».
Для неї догляд за собою — це не прояв краси, а спосіб зберегти відчуття стабільності. Саме так вона вмивалася 24 лютого 2022 року о шостій ранку, коли почалося повномасштабне вторгнення.
Менеджерка програм Мар’яна Гулевич розповідає, що тепер завжди бере із собою набір засобів гігієни на випадок, якщо з’явиться вода або можливість помити голову. На роботі, де є генератор, вона починає день, доглядаючи за шкірою прямо в офісі. Колеги навіть створили імпровізований салон краси: під’єднали шланг із душовою лійкою до раковини та придбали фен.
Мар’яна говорить:
«Увечері я змиваю макіяж ще на роботі, бо вдома може не бути ні світла, ні води».
Війна змінила пріоритети й побутові бажання українців. Як зауважує Мар’яна:
«Ми просто хочемо жити спокійно: спати в ліжку, а не в холодному укритті, прокидатися без вибухів і приймати теплий душ у теплій кімнаті».
Дерматологиня Анастасія Мельник із Чернівців зазначає, що холод і відсутність регулярної гігієни різко погіршили стан шкіри у багатьох українців. Зокрема, кількість пацієнтів із важкими формами акне зросла в рази через стрес, низькі температури та неможливість постійно вмиватися.
Вона додає:
«Мій чотирирічний син має атопічний дерматит. У домі так холодно, що я не можу роздягати його повністю. Він залишається у светрі, а я мию частинами. Він думає, що це гра».
Відсутність тепла, як зазначає лікарка, також змушує людей носити головні убори навіть у приміщенні, що спричиняє проблеми зі шкірою голови та ускладнює лікувальний процес.
Пенсіонерка Валентина Ротар, яка працює в театрі, навчилася наносити макіяж у майже повній темряві, користуючись ліхтариком та зарядною лампою. Власниця салону краси Таїсія Нечитайло з Оболонського району Києва перетворила свій бізнес на центр підтримки для місцевої громади. Її салон забезпечує не лише косметичні послуги, а й можливість зігрітися, зарядити телефони, попрацювати онлайн або просто випити чаю.
Таїсія переконана:
«На перший погляд, салон краси може здаватися неважливим. Але людина, яка отримала тепло, турботу та змогу подбати про волосся, виходить у світ упевненою та готовою підтримувати інших».
Щоб продовжувати роботу, Таїсія взяла кредити, придбала генератор та інвертор із батареями. Вона підкреслює, що її справа тепер понад красою — це про взаємну підтримку та стійкість.
—
Ілюструють цей стан української стійкості під час енергетичної війни фото:
– Душ уночі та макіяж у темряві — прояв жіночої витримки і буденних турбот.
– Салон краси, що став пунктом підтримки для місцевої громади, де люди можуть зігрітися і продовжувати працювати.
