У перші години після 28 лютого, коли США та Ізраїль розпочали спільні удари по Ірану, авіаційні маршрути, що зазвичай були перевантажені східно-західними напрямками, опинилися змушеними прокладати шлях через вузький повітряний коридор над Південним Кавказом.
Якщо з повітряною ситуацією такі зміни були новими, то на землі цей розвиток подій назрівав уже давно. Протягом останніх років регіон набув статусу ключового вузла Транскаспійського транспортного коридору, який об’єднує Європу та Китай, уникаючи Ірану та Росії, маршрутизуючи товари через Центральну Азію і Південний Кавказ.
Військові дії США та Ізраїлю проти Ірану ще більше підкреслили стратегічне значення Транскаспійського коридору. Перекриття Ормузької протоки, через яку проходить приблизно п’ята частина світових поставок нафти та зрідженого природного газу, порушило усталену систему глобальних енергетичних перевезень.
Річард Гірагосян, директор Єреванського центру регіональних досліджень, підкреслює:
- «Для регіону ця криза відкриває нові можливості. Транскаспійський коридор сьогодні — це єдиний дієвий маршрут для торгівлі та транспортування».
Нові перспективи для Південного Кавказу
Відомий також як "Середній коридор", цей маршрут набуває особливої ваги з огляду на дестабілізацію альтернативних торговельних шляхів. Зокрема:
- Торговий маршрут через Баб-ель-Мандебську протоку та Червоне море, який забезпечує близько 12% світової торгівлі, зазнає загроз через конфлікти в Ємені, в тому числі атаки хуситів, яких підтримує Іран.
- Обхід морським шляхом навколо мису Доброї Надії в Південній Африці суттєво подовжує час доставки між Азією та Європою — більш ніж на десять днів.
Танкери в Ормузькій протоці, через яку проходить майже п’ята частина світової торгівлі нафтою та ЗПГ
Фото: Altaf Qadri/AP Photo/picture alliance
Транскаспійський коридор виступає найкоротшим сухопутним шляхом між Китаєм та Європою, забезпечуючи транспортування як китайських товарів, так і критично важливих мінералів та енергоносіїв з Центральної Азії до Європейського Союзу. І ЄС, і Китай уже анонсували багатомільярдні інвестиції для модернізації портової інфраструктури, залізничних та автомобільних шляхів на цьому напрямку.
Факти та прогнози:
- Обсяги вантажоперевезень маршрутом зросли в 4 рази з 2022 року, від початку повномасштабної війни Росії проти України.
- Незважаючи на поки що незначну роль коридору в торгівлі між Європою та Азією, очікується значне її зростання в найближчі роки, незалежно від ескалації іранського конфлікту.
- Світовий банк прогнозує транспортні обсяги по "Середньому коридору" досягти 11 мільйонів тонн до 2030 року.
Професор Корнелій Какачія із Грузинського інституту політики вважає, що у середньостроковій і довгостроковій перспективі Транскаспійський коридор, паралельно з морськими маршрутами, стане одним із ключових транспортних артерій між Європейським Союзом та Китаєм. Це пришвидшить зростання значення Грузії, Азербайджану та Вірменії як транзитних країн.
Переваги для Азербайджану на фоні зростання нафтових цін
Азербайджан отримує також короткострокові вигоди від війни в Ірані, зокрема:
- Зростання цін на нафту гарантує країні сотні мільйонів доларів додаткових доходів щомісяця.
- Збільшення постачань природного газу, аби компенсувати спад поставок енергоносіїв із Перської затоки, викликаний конфліктом з Іраном.
За даними:
- Європа нині отримує приблизно 4% свого газу з Азербайджану, що становить 12,8 млрд кубометрів.
- До 2027 року передбачається збільшення поставок до 20 млрд кубометрів.
Водночас, війна створює і серйозні ризики. Як наголошує Какачія, успіх Транскаспійського маршруту залежить від стабільності на трасі від Китаю через Південний Кавказ до Європи. Хоча Грузія, Азербайджан і Вірменія утримують нейтральну позицію у конфлікті, Іран критикує тісні економічні зв’язки Баку з Ізраїлем.
У 2025 році:
- Ізраїль отримав 46,4% своїх нафтових поставок з Азербайджану через нафтопровід Баку — Тбілісі — Джейхан.
- У відповідь Азербайджан отримує значну частину озброєння зі сторони Ізраїлю.
Ізраїль отримав 46,4% своєї нафти з Азербайджану нафтопроводом Баку-Тбілісі-Джейхан
Фото: dpa/picture alliance
Мухаммад Мамадов з бакинського аналітичного Центру Топчубашова, який спеціалізується на міжнародних відносинах та безпеці, зазначає, що зв’язки Азербайджану з Ізраїлем завжди сприймалися в Ірані як загроза. Однак останніми роками відносини між Баку та Тегераном кілька покращилися, зберігаючи поділ робочих питань від проблемних. Основою такої співпраці стала реалізація торгового коридору між Іраном та Росією.
Баланс було порушено 5 березня, коли чотири іранські безпілотники атакували міжнародний аеропорт Нахічевані. Президент Азербайджану Ільхам Алієв назвав цей інцидент терактом, після чого в Баку заявили про можливий заходи у відповідь і тимчасове припинення вантажного сполучення з Іраном.
Після прямої телефонної розмови лідерів обох країн напруження трохи знизилося. Проте, за словами Мамадова, події породили значну невизначеність. Азербайджанська влада також заявила про превентивні заходи щодо диверсійної діяльності Корпусу вартових ісламської революції Ірану (КВІР), серед потенційних цілей якого називали нафтопровід Баку — Тбілісі — Джейхан і посольство Ізраїлю.
Війна в Ірані загрожує проекту TRIPP
Військовий конфлікт може поставити під загрозу масштабний транспортний проєкт TRIPP — скорочення від «Маршрут Трампа для міжнародного миру та процвітання». Це 43-кілометровий автомобільний і залізничний коридор, що з’єднує Азербайджан із його ексклавом Нахічеванню (який відокремлений від основної території 32-кілометровою смугою вірменської землі), а також здійснює сполучення між Азербайджаном і Туреччиною.
5 березня 2026 року по аеропорту Нахічевані було нанесено удар чотирма іранськими безпілотниками
Фото: REUTERS
Відкриття вірмено-азербайджанського кордону, закритого десятиліттями через конфлікт у Нагірному Карабасі, створить важливий логістичний маршрут на Південному Кавказі, який доповнить існуючі шляхи через Азербайджан та Грузію.
США активно підтримують TRIPP, розглядаючи його як ключовий транспортний ланцюг для постачання критично важливих мінералів. Планується, що проєкт буде розвиватися та управлятися консорціумом під керівництвом США.
Іран, однак, із тривогою ставиться до участі Вашингтона, оскільки маршрут пролягає безпосередньо вздовж іранського кордону. Літо 2026 року один із радників колишнього верховного лідера Ірану Алі Хаменеї назвав цей проєкт «могилою для найманців Дональда Трампа». Водночас Річард Гірагосян вважає, що побоювання Тегерану перебільшені. На даний момент на військових об’єктах уздовж маршруту немає стратегічно важливих цілей. Початок будівництва TRIPP заплановано не раніше другої половини 2026 року.
Колапс Ірану може спричинити масштабні наслідки
Для Південного Кавказу життєво необхідні стабільність та безпека. На думку Мухаммада Мамадова, Азербайджану не вигідний ні довготривалий конфлікт у Ірані, ні хаос, адже це несе такі ризики:
- Відсутність передбачуваності у регіоні та підвищення напруженості.
- Можливість виникнення соціально-економічного колапсу.
- Потік біженців із країни, де проживає понад 20 мільйонів етнічних азербайджанців.
Оптимальним сценарієм для Баку він вважає ослаблений, але продолжаючий існувати нинішній режим у Тегерані. Поки Іран залишається міжнародним ізгоєм, Азербайджан здатен зберігати своє геополітичне та економічне значення як стабільний міст між Сходом і Заходом.
Додатково:
- Війна в Ірані може спричинити нову глобальну нафтову кризу, схожу на ту, що відбулась у 1970-х роках.
- Конфлікти на Близькому Сході мають серйозні наслідки для глобальної продовольчої безпеки.
Таким чином, Південний Кавказ стоїть на порозі значних змін, що віддзеркалюють світові геополітичні трансформації та нові торговельні можливості.
