Російські масовані удари по українських містах не призвели до зміни громадської думки на користь компромісів. Відповідно до дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного в період з 20 липня по 3 серпня 2026 року, кількість українців, які категорично відмовляються передавати Росії Донбас в обмін на гарантії безпеки, зросла до 60%. Понад 61% опитаних висловили готовність терпіти війну стільки, скільки буде потрібно.
Основні деталі опитування:
1. У порівнянні з квітнем 2026 року зменшилася кількість українців, які готові передати контроль над Донбасом Росії в обмін на гарантії безпеки від США та країн Європи. Якщо в квітні 57% респондентів були категорично проти такої угоди, то зараз їх частка зросла до 60%. Водночас кількість тих, хто підтримує цей крок, знизилася з 36% до 33%.
2. У всіх макрорегіонах переважає відкидання пропозиції виведення українських військ в обмін на гарантії безпеки. Зокрема, у Києві, попри інтенсивні бомбардування, готовність місцевих жителів підтримати цю пропозицію знизилася з 34% до 26%, а частка противників збільшилася з 62% до 69%.
3. Ідею заморожування війни на існуючій лінії фронту в обмін на значне фінансування та постачання зброї у вигляді гарантій безпеки підтримують 59% опитаних. Водночас 31% висловили категоричну відмову від такого сценарію.
4. 77% респондентів поділяють думку, що Росія хоч і здійснює поступ, але робить це повільно і за значних втрат, а Україна зберігає здатність до ефективного опору. Лише 12% висловили песимізм щодо перспектив України. За даними КМІС, з січня цей показник практично не змінився.
5. Щодо прогнозів завершення війни, 21% українців очікують її завершення хоча б до кінця 2026 року, ще 15% розраховують на першу половину 2027 року.
6. 45% опитаних не сподіваються на швидке завершення війни і прогнозують її припинення у другій половині 2027 року або пізніше. При цьому 19% не мають визначеної думки з цього питання. Отже, більшість населення налаштована на довготривале протистояння.
7. За даними КМІС, у період з січня по квітень 2026 року частка українців, готових терпіти війну стільки, скільки буде потрібно, знизилась з 65% до 48%. Проте між квітнем і липнем-серпнем вона знову зросла до 61%. Водночас у липні-серпні лише 20% респондентів вказали, що готові терпіти конфлікт декілька місяців або пів року, тоді як у квітні таких було 29%.
8. У всіх регіонах України відзначається позитивна динаміка щодо збільшення частки людей, готових витримувати війну стільки, скільки буде потрібно. Зокрема, в Києві цей показник зріс з 61% у квітні до 69% у липні-серпні.
У коментарі виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив: «Враховуючи сукупність обставин, ми бачимо, що українці зберігають оптимізм та намір чинити опір ворогу. Російська кампанія повітряних ударів, особливо з застосуванням балістичних ракет, завдає значних страждань громадянам, але не зламала їхньої волі. Українці усвідомлюють, що Росія і росіяни становлять екзистенційну загрозу, тому протистояння має тривати».
Опитування було проведено за допомогою телефонних інтерв’ю (методом CATI) у всіх регіонах, контрольованих урядом України, серед 974 респондентів віком від 18 років і старше. За звичайних умов статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 95% з урахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищує 4,1% для показників близьких до 50% і 1,8% для показників близьких до 5%. Проте в умовах війни до цієї похибки додається певне систематичне відхилення.
Додаткові матеріали за темою пропонують аналіз результатів інших досліджень, зокрема:
– Опитування «Барометр якості життя» від EBA і Gradus, у якому висвітлюється задоволеність роботою та невпевненість у безпеці.
– Підвищення довіри українців до політика Федорова, за даними дослідження Rating Group.
Ці дослідження дозволяють краще зрозуміти суспільний настрій щодо різних аспектів життя в Україні в умовах триваючої війни.
