Переговори, що відбулися в Абу-Дабі, вкотре підтвердили, що Москва не збирається відмовлятися від максималістських вимог та лишається непохитною у своїй ультимативній риториці щодо України. Кремль, окрім просування власних територіальних претензій, прагне використати переговорний процес для впливу на амбіції Дональда Трампа.
Олександр Краєв, експерт Ради зовнішньої політики “Українська призма” та старший викладач Києво-Могилянської академії, в ексклюзивному інтерв’ю для 24 Каналу проаналізував стратегічні дії Росії. Він роз’яснив, як Володимир Путін намагається переконати Трампа стати союзником Кремля та яку роль відіграють пакти про ненапад з окремими країнами НАТО у російській зовнішній політиці.
-
### Яку гру демонструють переговори в Абу-Дабі
Путін заявив про бажання Росії вічного миру в Україні. Проте присутність Кушнера та Віткоффа у Росії супроводжується появою нових абсурдних заяв від диктатора Кремля. Зокрема, він запропонував організувати гуманітарну операцію в Костянтинівці за прикладом Олешок, заявляюючи про контроль над містом і гарантії безпеки з боку Росії. За цими словами, як і раніше, ховаються окупація, вбивства, ультиматуми та продовження війни.
- Стратегічно зустріч не змінила позицій Росії, які лишаються незмінними: Україна має капітулювати.
- Риторика Кремля залишається максимально жорсткою, навіть якщо висловлена іншими словами чи представниками.
- Вічний мир у розумінні Росії означає фактичну капітуляцію України та інтеграцію її територій до складу Росії.
- Хоча російська риторика залишається контрпродуктивною, присутні певні досягнення: американці почали сприймати європейців як важливу частину переговорного процесу.
- Представники ЄС та НАТО брали участь у переговорах, хоч і не були присутні у залі внаслідок позиції Росії.
Попри все, США продовжують дослухатися до України і готові до співпраці та компромісів, зберігаючи певний баланс. Водночас основні зрушення в процесі відсутні, а Росія не готова припинити вогонь без поступок з українського боку. Це призупиняє подальший розвиток переговорів, незважаючи на підтримку США та Європи.
Варто відзначити такі факти:
- Проведено обміни військовополоненими, що є однією з головних цілей України.
- Росія ж залишається на мертвій точці, наполягаючи на збереженні своїх територіальних здобутків і ультиматумів.
- Мединський заявив, що Росія прагне контролювати всі зазначені регіони Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, включно з районами, які вона ніколи не контролювала.
- В Інституті вивчення війни відмічають, що Росія намагається створити для США та України хибний образ ситуації на фронті.
Вашингтон вважає, що Україна має піти з Донбасу для завершення війни, що є надзвичайно спірним і абсурдним твердженням.
-
### Співпраця Кремля з Дональдом Трампом
Росія робить спроби перекласти відповідальність за початок повномасштабного вторгнення на адміністрацію Байдена. За інформацією Axios, російська делегація в Абу-Дабі стверджувала, що Путін нібито зважився на вторгнення, бо не отримав відповіді на свій лист 2021 року з претензіями щодо європейської безпеки.
- Це є прямою спробою зіграти на бажанні Дональда Трампа підкреслити свій статус найуспішнішого президента, звинувативши Байдена у провалі зовнішньої політики.
- Проте, насправді Байден активно спілкувався з Путіним у 2021-2022 роках: проводилися зустрічі, телефонні розмови та обмін листами.
- Звинувачення в тому, що Америка нібито не відповіла на лист і це стало причиною війни, є хибними та легко спростовуються фактами.
- Однак нинішній політичний контекст у США призводить до того, що факти відіграють другорядну роль перед політичними симпатіями.
Росія цілеспрямовано розгойдує ставлення Трампа до України, намагаючись заохотити його до компромісів, які передбачають:
- Відмову від постачання додаткової зброї Україні.
- Припинення надання розвідувальних даних.
- Вплив на обмеження Starlink.
- Ігнорування української позиції на дипломатичному рівні.
Мета Кремля - переконати Трампа, що саме він міг би припинити війну, і саме з ним Путін може підписати вигідні для Росії домовленості.
-
### Стратегія Кремля щодо пакетів про ненапад з країнами НАТО
Москва озвучила ідеї укладання двосторонніх угод про ненапад з окремими членами НАТО. У МЗС Росії допускають заключення таких домовленостей у рамках нової системи європейської безпеки.
Основні аспекти:
- Головна мета Кремля - посіяти розбрат у західних країнах, зробити Захід слабким і розділеним, щоб безперешкодно повертати під свій контроль колишні території.
- Починаючи з 2007 року, коли Путін відкрито заявив про неприпустимість втручання НАТО у російську сферу впливу, Росія посилювала військову присутність у сусідніх регіонах.
- Військова агресія проти України 2014 року стала ключовою частиною цієї стратегії.
- Ідея підписання окремих угод із обраними європейськими державами - це тактика розколу альянсу НАТО, спрямована на послаблення спільної позиції.
- Російські проросійські політики в Європі (наприклад, Аліса Вайдель та Марін Ле Пен) активно просуватимуть ці ідеї, що може підвищити їх популярність на виборах.
- Така пропаганда користується підтримкою частини європейського населення, що ще більше загострює внутрішні суперечності в Європі.
-
### Чому Європа досі не має спільного голосу
Європейські країни поки не визначилися із власним представником у переговорному процесі зі США, Росією та Україною. Російський президент закликав США працювати з Європою, щоб остання чітко визначилася, що вона хоче: миру чи війни.
Що стоїть за цим закликом:
- Європа усвідомлює необхідність участі у переговорах і готова вести складні внутрішні дискусії щодо підготовки до можливого конфлікту.
- Війна, ймовірно, настане і буде трагічною - ключове питання в тому, наскільки Європа буде готовою.
- Відсутність єдності у переговорах викликана внутрішніми розбіжностями, плутаниною і конкуренцією між європейськими столицями.
- Показовим прикладом є реакції на дзвінок Стубба і Стьоре Путіну, які викликали суперечки серед інших лідерів Європи.
- Під час засідання в Абу-Дабі були присутні представники окремих країн, Європейського Союзу та НАТО, але Захід не продемонстрував себе як єдина узгоджена дипломатична і військова структура.
- Російська пропаганда змогла переконати Захід у роз’єднаності, що послаблює загальний опір агресії і зміцнює позиції Росії.
-
### Причини підтримки Путіним участі НАТО в переговорах
Російський президент раптово підтримав участь НАТО у переговорному процесі, що виявилося несподіваним.
Основні мотиви:
- Для Росії це сигнал власним громадянам і керівникам про відновлення статусу великої і впливової держави.
- Переговори з усім НАТО підкреслюють силу Росії, що змушує світ рахуватися з нею.
- Зустрічі і переговори на рівні Москва - Вашингтон і Москва - НАТО є пріоритетом зовнішньої політики Кремля.
- Це дає матеріал для російської пропаганди, яка демонструє потужність Росії і наляканість світової спільноти.
- Війна проти України також слугує демонстрацією сили Росії, підтримуючи подібний імідж.
-
### Обмеження США щодо Starshield
Нещодавні рішення адміністрації США щодо обмеження швидкості роботи системи Starshield в Україні впливають на можливості протиповітряної оборони перехоплювати російські безпілотники.
Сучасна ситуація:
- Київ наразі з’ясовує причини таких обмежень і веде переговори з американською стороною.
- Виникає ситуація, яку можна трактувати як тиск з боку США на Україну у переговорному процесі.
- Американські партнери використовують цю тактику, щоб змусити Україну до більш поступливих позицій.
- В ініціативі PRL обіцяли постачання ракет, за які Європа вже заплатила; однак Україна отримала лише частину з них.
- Війна наближається до зимового періоду з гіршим захистом, ніж очікувалося.
- Американська преса і опозиція досі не дали повного розслідування щодо відключень Starlink та Starshield.
- Відсутність відповідальності за події створює умови для продовження таких дій.
- Поки США можуть дозволяти собі тиснути на Україну і її союзників, подібна практика триватиме.
- Для адміністрації США важливо швидко підписати будь-які домовленості, незалежно від їхнього спрямування - проукраїнського чи проросійського.
- Дональд Трамп, поки існує чинний Конгрес, використовуватиме ці інструменти тиску принаймні до початку січня наступного року.
