Як “Каспер” із снайпера перетворився на командира спецпризначення й отримав три ордени Богдана Хмельницького
Військова стежка, що почалась у підлітковому віці
Боєць п’ятого окремого загону спецпризначення “Омега” Національної гвардії України, знаний під позивним “Каспер”, розповів, як обрав військову справу ще в юності. У 2008 році замість звичайної школи він вступив до Донецького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, де панувала атмосфера патріотизму і відповідальності.
Там, за традицією, переможці за тиждень або місяць піднімали Державний прапор України і виконували гімн на початку тижня — це виховувало характер і цінності з молодих років.
Від снайпера до командира і тричі нагороджений
Повномасштабне вторгнення для “Каспера” почалося на передовій, поблизу Кремінної, де він брав участь у перших штурмах. Згодом його героїчність відзначили трьома орденами Богдана Хмельницького:
- ІІІ ступеня: за зупинку наступу ворога, перехід до контрнаступу та виконання бойових операцій;
- ІІ ступеня: вже в ролі командира групи, за численні складні операції, серед яких бої у районі Тернів;
- І ступеня: за комплекс успішних дій, серед яких операція з підриву мосту в тилу ворога, що порушила їхню логістику.
Він підкреслив, що ордени не даються за один вчинок, а за довготривалу службу, вірність обов’язку та доблесть у найскладніших завданнях.
Оборона Авдіївки – гарячі місяці на передовій
Після боїв біля Кремінної “Каспера” та його групу перевели до Авдіївки, де вони провели більшу частину 2022 року, відбиваючи постійні атаки російської армії. Противник намагався захопити це стратегічне місто з перших днів повномасштабної війни, застосовуючи як новітні тактики, так і авантюрні маневри.
Серед запам’ятовуючих моментів він згадав:
- Спробу прориву на броньованій вантажівці “Урал”, яку перетворили на розміновувач – цей маневр провалився через ДТП, а не ворожий вогонь.
- Танкову атаку, яка зазнала великих втрат через протитанкові міни, встановлені ще після 2014 року.
Неодноразово ворог наступав пішим строєм, ставлячи у нагоду своєчасне ведення безпілотної розвідки та артилерійську підтримку українських військових.
Перша зустріч із “вагнерівцями” на полі бою
Під час однієї з операцій спецпризначенці зіткнулися з бійцями приватної військової компанії “Вагнер”. “Каспер” розповів, що для нього це стало сюрпризом, адже ситуація всередині цієї ПВК була неоднозначною.
Українська артилерія зіграла ключову роль у виконанні завдання, а самі наші воїни відзначали, що не всі вороги були готові до тривалого спротиву — деякі вагнерівці здавалися без бою.
Операція з підриву мосту в тилу ворога
Цей епізод став однією з найскладніших і делікатних спецоперацій, які виконував “Каспер”. Група просунулась на понад п’ять кілометрів у тильну зону противника, змушена була діяти в умовах відсутності зв’язку і актуальної картографії.
Важливі етапи операції:
- Адаптація маршруту через поля і села, де навіть місцеві здавалося, що покинули територію;
- Виявлення і підготовка до закладання вибухівки на залізниці за старими, але неактуальними картами;
- Успішне пошкодження рейок, що спричинило серйозні логістичні перебої у ворога на півроку.
Військовий відзначив, що розвиток безпілотних систем та систем РЕБ суттєво ускладнює такі операції, однак досвід і воля залишаються важливішими за технічні переваги.
Нічні штурми як перевага технологій і досвіду
Темрява стала союзником України під час ранніх нічних операцій — супротивник спочатку не володів сучасними пристроями нічного бачення. Це дозволяло спецпризначенцям підкрадатися ближче, практично непоміченими.
Особливість нічних рейдів — точне розпізнавання своїх серед ворогів, адже в темряві помилки стають смертельними. “Каспер” розповідає, що на перших штурмах поруч брали лише досвідчених військових, щоб новачки швидше адаптувалися і навчилися.
Іноді навіть ворог здавався без боротьби – так, одного разу вісім російських солдатів відмовилися виходити зі своїх укриттів, а інші капітулювали вже після першого контакту з українськими війська.
Ключові виклики в роботі командира групи
Відповідальність за життя побратимів і злагодженість колективу визнаються “Каспером” найскладнішими аспектами служби. Він наголошує, що лідером не можна стати випадково, лише заслужений авторитет дає право вести людей.
Справжня сила групи прихована у взаєморозумінні, де інтуїтивне спілкування стає запорукою успіху, а постійні пояснення викликають сумніви.
Війна змінюється, але не спиняється
На думку “Каспера”, навіть з огляду на зростання технологій і вдосконалення засобів розвідки, робота спецпризначенців не стала простішою. І ворог змінюється, вчиться, адаптується.
Саме тому важливо уважно слідкувати за розвитком супротивника, брати найкраще з його досвіду та уникати помилок.
Оптимізм попри всі труднощі
Закінчуючи розмову, “Каспер” поділився цитатою свого командира: “Ми приречені на перемогу”. Це впевненість, що надихає на подальші дії і здобутки.
