Вступ України до Європейського Союзу є значно більшим за політичний процес. Це стратегічне рішення у сфері безпеки, важливе як для самої України, так і для Європи в цілому. Саме тому Росія намагається зупинити цей шлях не лише за допомогою ракетних ударів, а й через маніпуляції, посівання страху та недовіри.
Спільний звіт Європейської служби зовнішніх справ (ЄСЗС) та Центру протидії дезінформації (ЦПД) під назвою «За межами поля бою: інформаційна війна Росії проти європейського майбутнього України» демонструє, що спроби Росії підірвати інтеграцію України до ЄС є системними, скоординованими та послідовними. Це не окремі випадки розповсюдження фейкових новин, а частина ширшої екосистеми іноземних інформаційних маніпуляцій і втручань (FIMI), спрямованої на послаблення України, розкол європейських суспільств і підрив довіри до процесу розширення ЄС.
Для України членство в ЄС означає:
– гарантії безпеки;
– зміцнення інституційної стійкості;
– демократичну трансформацію;
– суверенне право громадян обирати власний шлях розвитку.
Для Європейського Союзу ж вступ України є стратегічною інвестицією у стабільність континенту. Демократична та успішна Україна в європейській спільноті стала б прямою поразкою імперських амбіцій Кремля. З огляду на це Москва прагне зобразити європейське майбутнє України як нездійсненне, надто дороге або небезпечне.
У звіті детально описується, як функціонує російський інформаційний апарат на декількох рівнях:
1. Офіційні представники держави формують ключові меседжі.
2. Підконтрольні державі медіа адаптують і підсилюють ці повідомлення.
3. Активно залучаються державні активи, зокрема мережі анонімних Telegram-каналів та псевдомісцеві вебсайти.
4. Коментатори, близькі до держави, підтримують і розповсюджують ці наративи.
Вказана структура дозволяє ворогам приховувати своє походження, тестувати наративи на невеликих майданчиках, поширювати їх між платформами та видавати скоординовані маніпуляції за автентичні думки громадськості.
За період з січня 2025 року по травень 2026 року ЦПД провів моніторинг інформаційного середовища України щодо теми вступу до ЄС. Було проаналізовано 244 тисячі публікацій, які отримали 1,39 мільярда переглядів. У цьому масиві виявлено чотири стійкі деструктивні наративи, спрямовані проти процесу інтеграції. Ці наративи поширювали понад 2 600 джерел, які демонстрували ознаки неавтентичної поведінки, зокрема:
– синхронізоване розповсюдження матеріалів;
– скоординовані реакції на новини;
– штучне підсилення контенту.
Ключовими темами цих наративів є експлуатація страху, емоційної втоми та невизначеності:
– Для української аудиторії поширюються твердження, що ЄС нібито свідомо затягує війну, прагне контролювати Україну або нав’язує реформи, шкідливі для громадян.
– Російська пропаганда представляє держави-члени ЄС як такі, що хочуть розділити Україну, послабити її суверенітет або поживитись її вразливістю.
– Україна зображується корумпованою, залежною та несумісною з європейськими цінностями.
Мета — не тільки поширення дезінформації, а й поступовий підрив довіри до українських інституцій, європейських партнерів і самого процесу вступу.
Подібна тактика застосовується і щодо аудиторій усередині ЄС. Російські суб’єкти FIMI намагаються переконати європейців у нібито невигідності, занадто високій корупції, нестабільності або культурній відмінності України, що, на їхню думку, унеможливлює її інтеграцію до Союзу. Повідомлення адаптуються до регіональних вразливостей:
– У Німеччині акцентують на економічних страхах.
– У Франції фокусуються на наративі про корупцію та змови.
– У Польщі використовують історично чутливі теми та антиміграційні настрої.
По всій Європі українців, особливо біженців, нерідко зображують як загрозу безпеці, що шкодить публічній дискусії і посилює ворожість.
Одна з особливостей цих інформаційних операцій — їхня здатність поширюватися через кордони. Наратив, випробуваний в Україні, може бути адаптований для європейських аудиторій. Заяви з європейських дебатів можуть бути викручені з контексту і знову впроваджені в український інформаційний простір, створюючи хибне враження втрати довіри до Києва. Через таку циркуляцію маніпуляцій українські та європейські інституції потребують спільного аналітичного розуміння.
Саме тому співпраця між ЦПД і ЄСЗС є надзвичайно важливою. Для України це не формальність, а життєва необхідність. Досвід інформаційної війни в умовах повномасштабної агресії Росії поєднується з інституційним досвідом ЄСЗС, методологіями та глибоким розумінням глобального ландшафту інформаційних загроз. Така кооперація зміцнює базу для виявлення агентів FIMI, розуміння їхніх методів та викриття інфраструктури, що підтримує ворожі інформаційні операції.
У звіті також підкреслюється ширша проблема: Росія перестала покладатися лише на окремі неправдиві повідомлення. Вона створює цілісне маніпулятивне інформаційне середовище, використовуючи:
– генеративний штучний інтелект;
– скоординовані неавтентичні дії;
– міжплатформове поширення;
– інфодетінг (відмивання інформації).
Це дозволяє ворогам швидко, дешево і масово виробляти контент, переповнювати інформаційний простір, виснажувати аудиторію та робити недовіру нормою.
На стратегічну відповідь мають припадати такі заходи:
– раннє виявлення інформаційних загроз;
– підвищення якості атрибуції джерел;
– поглиблення співпраці з цифровими платформами;
– цілеспрямовані санкції проти суб’єктів FIMI;
– прозора та зрозуміла комунікація з громадянами щодо процесу реформ і безпеки.
Важливо, щоб процес вступу до ЄС пояснювався простою мовою: що означають запроваджені реформи, чому вони мають значення та як розширення сприяє зміцненню європейської безпеки.
Водночас захист від FIMI має зберігати демократичну дискусію. Обґрунтована критика реформ належить до демократичних процесів, натомість скоординовані ворожі маніпуляції — ні. Завдання полягає не в цензурі дискусії, а в недопущенні використання Росією відкритих суспільств для їхнього послаблення зсередини.
Європейське майбутнє України — це не лише питання держави України. Це випробування здатності Європи захищати власні стратегічні рішення від зовнішнього примусу й маніпуляцій. Тому спільний звіт ЄСЗС та ЦПД є не просто аналітичним документом, а практичним прикладом необхідної колективної роботи: доказової, скоординованої та орієнтованої на довготривалу стійкість.
—
Джерело: EUvsDisinfo
