Білоруська опозиція висловлює стурбованість щодо того, що самопроголошений президент Олександр Лукашенко готується до прямої участі у воєнних діях проти України. Відповідний доклад уже передано на розгляд голові Міністерства закордонних справ України Андрію Сибізі.
Зокрема, у зверненні Об’єднаного перехідного комітету Білорусі (ОПК), який є провідним виконавчим органом демократичної опозиції і був створений лідеркою Світланою Тихановською 9 серпня 2022 року, міститься аналіз поточної ситуації. Основною метою цього Кабінету є захист державного суверенітету Білорусі, відновлення конституційного ладу та підготовка країни до проведення демократичних виборів.
Заступник голови ОПК Павло Латушко передав Міністерству закордонних справ України детальний звіт, у якому докладно описано, яким чином режим Лукашенка систематично готує Білорусь до участі у війні.
У цьому звіті опозиційні експерти виокремили вісім ключових ознак, що свідчать про активну підготовку білоруської влади до прямого вступу у збройний конфлікт:
1. Легалізація превентивних ударів. Опозиція звертає увагу на внесені зміни до військового законодавства, зокрема до Конституції, які позбавили Білорусь статусу нейтральної та без’ядерної держави. Нова Воєнна доктрина, затверджена у 2024 році, легалізує право завдавати превентивних ударів у разі «безпосередньої загрози», що може трактуватися навіть як концентрація військових сил біля державного кордону, а також дозволяє направляти білоруську армію за межі країни.
2. Масштабне нарощування військових сил. З 2022 року чисельність контрактників збільшилася в 1,5 раза, мобілізаційний резерв оцінюють у 289 тисяч осіб. Формується Південне оперативне командування, яке налічує понад 80 тисяч військовослужбовців, а також створюється «народне ополчення» чисельністю до 150 тисяч осіб. Білорусь активно переймає російський досвід мобілізації: запроваджено SMS-повістки, дозволено призов до армії ув’язнених.
3. Орієнтація економіки на військові потреби. За останні чотири роки оборонний бюджет збільшено в п’ять разів. Військово-промисловий комплекс країни повністю інтегрований з російським, запроваджено режим тотальної секретності. Лише у 2024 році до озброєння прийняли понад 4 тисячі одиниць нової військової техніки.
4. Ядерна зброя і вплив «ПВК Вагнера». Ступінь інтеграції білоруської армії з російською значно зросла: на території Білорусі постійно розміщені російські війська, тактична ядерна зброя та ракетний комплекс «Орєшнік». Білоруських військових навчають інструктори приватної військової компанії «Вагнер».
5. «Лінія Хреніна» та мілітаризація молоді. Уздовж кордонів із Україною, Польщею та Литвою будують оборонні лінії. Проводиться модернізація інфраструктури — мостів і аеродромів — для забезпечення пересування важкої техніки Росії. В школах запроваджується обов’язкова військова підготовка, а десятки тисяч дітей відвідують спеціалізовані військово-патріотичні табори.
6. Мобілізація медичної сфери та цивільного населення. Міністерство охорони здоров’я затвердило жорсткі інструкції для сортування поранених у воєнних умовах. У Мінську проведено ревізію 5 тисяч бомбосховищ, регулярно тестують системи оповіщення, а для підвищення боєздатності ополчення на районному рівні закуповують бронежилети.
7. Накопичення стратегічних запасів. Обов’язкові резерви нафтопродуктів збільшено вдвічі — до 30 днів зберігання. Міністерство оборони розширило перелік цивільної техніки, яку можна мобілізувати під час воєнного стану. Згідно з постановою Ради міністрів від 15 травня 2026 року № 249, цивільний транспорт підприємств може примусово формувати військові колони.
8. Постійні військові навчання. У 2026 році режим продовжує практику масштабних та безперервних військових тренувань, які використовуються для прихованої перевірки мобілізаційних списків та створення високої психологічної напруги у суспільстві.
Як зауважили в ОПК, підготовлений ними звіт містить не лише фіксацію цих тенденцій, а і конкретні рекомендації, що спрямовані на запобігання найгіршому розвитку подій і стримування агресивних намірів режиму Лукашенка.
—
### Потенційна загроза з боку Білорусі
17 квітня президент України Володимир Зеленський заявив, що в прикордонних районах Білорусі триває будівництво доріг, що ведуть до території України, а також налагоджуються артилерійські позиції. 2 травня він відзначив, що Україна зафіксувала «доволі специфічну активність» білоруських сил на кордоні, проте наголосив, що всі ці дії ретельно контролюються.
15 травня голова держави повідомив, що російська сторона намагається втягнути Білорусь у війну проти України та планує ракетно-дронові удари по українських «центрах прийняття рішень». Росія передбачає операції як на південному, так і на північному напрямках від Білорусі — зокрема на Чернігівсько-Київському напрямку або проти однієї з країн НАТО.
У зв’язку з цим Зеленський доручив військовим посилити відповідні напрямки оборони та підготувати план реагування.
18 травня Білорусь розпочала спільні з Росією навчання із застосування ядерної зброї. Згодом стало відомо, що в межах цих навчань Росія перемістила ядерні боєприпаси на територію Білорусі.
На фоні цих подій Служба безпеки України оголосила про посилені перевірки на півночі країни. Військові проводитимуть перевірки громадян і транспортних засобів, а також інспектуватимуть територію, щоб не допустити диверсійної діяльності.
16 червня головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив про формування нових безпілотних підрозділів на кордоні з Білоруссю на тлі загрози потенційного наступу.
Нагадаємо, що на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році російські війська входили на територію України, зокрема й через Білорусь. З території цієї країни також здійснювалися ракетні удари по населених пунктах України.
