Ізраїльський конфлікт: як війна проти Ірану змінила свої цілі
Перша хвиля: амбіції та реальність бойових дій
Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу розпочав війну 28 лютого з обіцянкою разом з США «ліквідувати екзистенціальну загрозу, яку становить терористичний режим Ірану». Проте вже через два тижні, попри те, що ізраїльські та американські літаки панують у повітрі над Іраном, цілі конфлікту значно змінилися. Нетаньягу тепер говорить про прагнення лише послабити Ісламську Республіку як ядерну та ракетну загрозу.
Щодо зміни режиму, Ізраїль зосереджується на внутрішніх силах безпеки Ірану. На цьому акцентував сам прем’єр на першій пресконференції в умовах війни, підкреслюючи, що далі можуть лише сподіватися: що іранський народ колись, можливо найближчим часом, зуміє повалити владу.
Війна під керівництвом Сполучених Штатів
Конфлікт іде за сценарієм президента Дональда Трампа. США активно контролюють, що саме можна знищувати в Ірані. Минулого тижня це було показано, коли американські політики висловили невдоволення через атаки на паливні склади поблизу Тегерана, що призвело до величезних чорних димових хмар.
Сенатор Ліндсі Грем, союзник Трампа, у соцмережах закликав до обережності з вибором цілей, адже збереження інфраструктури може дати шанс іранцям на функціонування економіки, якщо вони зуміють скинути уряд.
В Ізраїлі з’являються припущення, що стратегія США виходить за рамки простої ліквідації загрози Ізраїлю. Якщо США отримають контроль над нафтовою індустрією Ірану, це дасть їм важелі тиску на Китай — найбільшого споживача іранської нафти — у майбутньому протистоянні щодо Тайваню.
Погляд ізраїльтян: війна, керована зовнішнім впливом
Ізраїльська громадськість, яка в більшості підтримує війну, все більше схильна вважати, що вирішувати, коли вона закінчиться, буде саме США. Це стосується не лише конфлікту з Іраном, а й другого фронту — протистояння з «Хезболлою» у Лівані, де уряд теж користується підтримкою Вашингтона.
Колумніст Нахум Барнеа в газеті Yediot Aharonot влучно зауважує: «Ізраїль у війні, але не керує нею. Він діє у темряві. Кожна його дія залишається під питанням: коли ж Трамп, як верховний лідер з нашого боку, оголосить перемогу і припинить вогонь?»
Прем’єр готує націю до тривалої боротьби
На пресконференції у четвер Нетаньягу запевняв ізраїльтян, що постійно комунікує з Трампом: «Ми спілкуємося майже щодня відкрито і без утримання». Разом обговорюють ідеї, дають поради і приймають рішення.
Однак він не приховував, що війна може закінчитися будь-коли і не обов’язково стане «війною, яка припиняє всі війни» з Іраном або його союзниками в регіоні. За словами прем’єра, Іран значно послаблений і вже не загрожує так, як раніше, але боротьба може тривати ще довго.
«Інколи треба бити ворога знову і знову, поки він не буде повністю розбитий», — каже Нетаньягу, додаючи, що всі ці удари суттєво ослаблюють супротивника.
Зміна риторикум: від повної перемоги до затяжної боротьби
Цей поворот знайомий багатьом ізраїльтянам, які чули багато обіцянок про повні перемоги в Газі, Лівані та Ірані, але жодна з них не була виконана в повному обсязі. Як зауважує Яаков Катц, ізраїльський аналітик, стратегія Нетаньягу звучить так: удар — послаблення — оголошення перемоги — нарощування сил — новий удар.
Він додає, що Ізраїль продовжуватиме цей цикл, оскільки “завжди уникає політичного вирішення після військових дій.”
Прем’єр на тлі політичних і особистих викликів
Неочікувано тихим і непомітним у ролі воєнного лідера видається Нетаньягу. Від початку конфлікту він оприлюднив лише кілька відеозвернень і дав одне інтерв’ю — англійською мовою, в ефірі Fox News із Шоном Ханніті.
Інтерв’ю було організоване терміново після слів держсекретаря Марко Рубіо про те, що США вдарили по Ірану, адже Ізраїль мав би зробити це в будь-якому разі, що могло спровокувати їх відповідь на американські війська.
На запитання Ханніті, чи втягнув прем’єр Нетаньягу президента Трампа у війну, Нетаньягу усміхнувся і заявив, що “це абсурдно, адже Трамп — найсильніший лідер у світі, і він робить те, що вважає правильним для Америки.”
Підтримка ззовні і виклики всередині країни
Публічно Нетаньягу не прагне брати на себе всю славу за те, що США приєдналися до війни. Йому це роблять союзники. На ізраїльському телеканалі Channel 14 провідні коментатори навіть порівнюють його роль із роллю Черчілля, який переконав Рузвельта підтримати Велику Британію у Другій світовій. Вони вважають, що Нетаньягу підштовхнув Америку до війни ще на самому початку.
Опитування свідчать, що громадяни Ізраїлю загалом схвалюють дії прем’єра в контексті конфлікту, але це не допомагає йому у ключовому — політичних перспективах. Згідно з останнім опитуванням, коаліція Нетаньягу отримає лише 50 із 120 місць у парламенті — приблизно таку ж ситуацію, що й останні роки.
Війна та внутрішні протиріччя
Незважаючи на військову єдність, Нетаньягу створює нові підстави для критики. Після схвалення збільшення витрат на війну уряд одночасно виділив сотні мільйонів на допомогу ультраортодоксальним єврейським інституціям. Це викликало обурення серед резервістів і їхніх родин, оскільки багато ультраортодоксальних чоловіків ухиляються від служби у війську через релігійні переконання та підтримку прем’єра.
Історія знає, що й Черчілль, котрого часто порівнюють із Нетаньягу, був зміщений з посади до кінця війни. Цей факт додає ваги сьогоднішнім політичним баталіям в Ізраїлі.
