Як джуну вижити в сучасному IT: історія Олега Банери зі Львова
Про складнощі пошуку роботи для початківців в IT написано вже чимало. Але нещодавно історія львівського Junior UI/UX дизайнера Олега Банери набула масштабного резонансу. У соцмережах він розповів про нав’язливі та нереалістичні умови, які висунула йому рекрутерка однієї з найбільших українських IT-компаній. Усім було цікаво обговорювати «дивакуваті» вакансії, однак особиста боротьба Олега залишилася фактично за лаштунками.
Редакція dev.ua поспілкувалася з Олегом про його довготривалий пошук роботи, про реалії IT-ринку для джунів, а також про роль штучного інтелекту у напрямку дизайну. Він поділився також цікавими випадками зі свого досвіду, які допоможуть краще зрозуміти, що зараз відбувається у сфері подачі та відбору. Далі – пряма мова Олега.
Мій пошук роботи в цифрах: 108 відгуків, шість співбесід і поки без оферів
Передусім, про освіту: я навчався в Українській академії друкарства на факультеті видавництва і поліграфії. Там дизайн не був основою, тож спеціальні навички UI/UX отримав півроку тому на курсах Beetroot Academy.
Попри невеликий досвід, я встиг виконати два фріланс-проєкти: редизайн сторінок видавництва «Ранок» і створення сайту американської компанії Pride Dynamo з Техасу, що спеціалізується на енергетиці. Дуже ціную, що викладач запропонував мені цей досвід, адже це рідкість для початківця.
Пошук роботи активізувався з січня, і це справді вибуховий стрес: постійна конкуренція і тиск навколо. Я веду таблицю з відгуками: куди подавався, який статус вакансії, хто і що відповів.
У підсумку на цей момент маю:
- 108 відгуків;
- 29 офіційних відмов;
- 61 компанію, що просто ігнорують;
- деякі заявки ще в очікуванні відповіді.
З цих подань було шість співбесід, дві з них технічні. Перша інтерв’ю пройшла кумедно: виявилося, що компанія шукала кандидата з двома роками досвіду, а в мене його не було навіть близько. Тож співбесіда завершилася досить швидко.
Скільки ж реально заробляють початківці в дизайні? Слова джуна
Після вірусності мого посту друзі радили залишати резюме в коментарях, і одразу після цього отримав контакт від однієї людини, мабуть, рекрутера. Вона попросила моє портфоліо і CV, передала колезі, але відповіла, що шукають мідла, не джуна. А більше ніхто не виходив на зв’язок.
Щодо зарплатної історії: за умовами роботодавця, щоб отримувати близько $1500, треба працювати понад два роки. Перший час платять у діапазоні 500–800 доларів. Для мене це трохи мало з урахуванням старань і навичок, але розумію, що ринок зараз такий.
Особливо складно себе відчувати унікальним, коли «випускається» так багато дизайнерів з курсів, а досвіду майже немає. Компаній, які шукають джунів, менше, ніж треба, от і зарплати відповідні.
До речі, ще років п’ять тому в IT було простіше потрапити, кажуть мої друзі – розробники, тестувальники, дизайнери. Зараз усе складніше, хоч і цілком реально.
Дивні «фішки» рекрутингу: IQ-тести та двійні завдання
В одній компанії у мене вимагали пройти IQ-тест. Я не зустрічав такого раніше. Знаєте, IQ-тест покаже лише, наскільки ти вправно робиш IQ-тести, а не твій рівень скілів в дизайні.
Ще надіслали мені не те тестове завдання, що я зробив, а потім попросили виконати інше. Схоже, це якийсь збій автоматичної системи. Незручно, але не смертельно.
Щодо реакції рекрутерів – я не маю системних скарг, але дуже хочеться отримувати хоч якийсь фідбек. З 108 відгуків 29 дали офіційні відмови, ніж взагалі ігнорувати.
Платформи і пошук — можна дивитися всюди і скрізь давати заявки
Я швидко пішов на всі можливі майданчики: Djinni, DOU, Work.ua, Robota.ua, Happy Monday, Indeed, Just Join IT і навіть LinkedIn. Пишу рекрутерам напряму, моніторю сайти компаній. Паралельно дивлюся навіть на miltech-ринок — хотілося б допомагати оборонним компаніям, але там вакансій для джунів майже немає.
Оборонні компанії працюють над серйозними продуктами, тож шукають досвідчених спеціалістів із трьома і більше роками практики. Навіть на найбільшому майданчику Lobby X вакансій для джунів у дизайні — вкрай мало.
Штучний інтелект — новий виклик і нові можливості
ШІ впливає на IT-ринок, зокрема і на джунів, але не так радикально, як може здаватися. Літо — традиційно час спаду вакансій, тому взагалі зараз тверезо поглянути на ринок важко.
З’являються інструменти на зразок Stitch від Google чи Claude Design, які спрощують багато дизайнерських задач. Компанії оптимізують свою роботу — і декого можуть скоротити завдяки автоматизації, включно з дизайнерами.
Втім, є навіть новий тренд — вакансії джуна-дизайнера AI Native, де саме використання ШІ інструментів є ключовою навичкою.
- Намалювати сайт через Claude Design просто.
- А ось створити архітектуру складного корпоративного застосунку — це вже творчий процес, де без людського бачення не обійтися.
- Не варто забувати про вартість токенів для ШІ — питання, що дешевше: машинна праця чи людська.
Отже, виключати людину на цьому етапі наразі не варто, але ШІ допомагає і прискорює роботу. Якщо ти не користуєшся ШІ, будеш менш конкурентним.
Навчання, мотивація і боротьба: як не здатися на півдорозі
За півроку пошуку я зрозумів, що просто ринок складний, але і мені треба постійно розвиватися. Прокачую навички роботи з Figma, вчу нові функції, слідкую за оновленнями інструментів ШІ.
Особливо ціную детальний фідбек з технічних співбесід і тестових — це підказує, що треба підтягнути. Така зворотна реакція допомагає рости.
Отже, хоч і відкритий до фрілансу, поки що хочеться працювати у великій компанії, здобувати досвід у продукті, а не лише бути незалежним виконавцем.
Звичайно, бувають моменти розчарування, коли добре проходиш співбесіду, а потім отримуєш відмову. Це тяжко. Але у мене є підтримка — моя дівчина, яка теж працює в дизайні і розуміє, що відбувається.
Для мене дизайн — це не просто робота, це покликання. Попри війну, жорсткий ринок і високу конкуренцію, я буду докладати максимум зусиль, поки не знайду своє місце.
