Життя без води: понад 23 тисячі жителів Кіровоградщини залишилися без централізованого водопостачання
У 39 населених пунктах Новоукраїнської, Долинської та Устинівської громад Кіровоградської області більше 23 тисяч людей мають доступ тільки до привозної води, адже централізоване водопостачання відсутнє. Причина цього – географічне розташування області на Українському кристалічному щиті, що робить Кіровоградщину мало водною територією.
Особливості водних ресурсів області
Катерина Гайдук, керівниця регіонального офісу водних ресурсів, поділилася ключовими фактами:
«Запаси підземних вод тут украй обмежені, вони розташовані на великій глибині, а якість води часто не відповідає нормам. Приблизно 80% води надходить з поверхневих джерел, які, до того ж, знаходяться далеко від промислових центрів і потребують транспортування на великі відстані.»
Найскладніша ситуація – у 39 населених пунктах, де воду привозять і зберігають у бетонних колодязях для повсякденної гігієни. Це території трьох громад: Устинівської, Долинської та Новоукраїнської, а мешканців – понад 23 тисячі.
Державні ініціативи: чи допоможуть вони?
Для покращення водозабезпечення в селах та селищах існує спеціальна державна програма:
- «Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь»
- першочергове забезпечення сільських територій централізованим водопостачанням.
Однак, цьогоріч фінансування склало лише 87,1 мільйона гривень, що недостатньо для реалізації усіх необхідних розвиткових проектів. Реальних змін варто чекати вже після завершення війни.
Як живуть без стабільної води: свідчення мешканців Новоукраїнки
Місцеві жителі змушені купувати воду у приватних підприємців, долячи її у бетонні колодязі і ділячись запасами з сусідами. Ось кілька історій з перших вуст.
Станіслав Кучугура про проблеми з водою у багатоповерхівці
Вода в його криниці з’являється лише після того, як її заллють. Протягом тривалого часу місячна норма для сім’ї — чотири тисячі літрів привозної води.
«Купую раз на рік. Бочка коштує п’ятсот гривень», — розповідає чоловік.
Вода потрібна і для прання, і для приготування їжі, а центральне водопостачання працює нестабільно — тиску часто просто немає.
«Душова ледве-ледве працює, гаряча вода майже не тече. Перед ранком з’являється – а через кілька годин знову немає. Помитися нормально не можу.»
Недостатність води триває вже близько п’яти років, часом немає її до трьох днів на тиждень.
Ольга Борисова про своє повсякдення
Жінка теж користується привозною водою, носить її відрами додому, бо з центральним водогоном проблеми:
«Набрала два відра і пішла в хату. Що там — помилася, перемила, записала запаси. Відрами тягнемо», — ділиться вона.
Минулим літом у квартирах іноді не було води зовсім. Підписки та показники лічильника жінка сплачує регулярно, незважаючи на перебої з водою.
Реакція влади та перспективи вирішення проблеми
Міська рада Новоукраїнки отримала 60 скарг на погане водопостачання у двох найбільш проблемних мікрорайонах. Заступник міського голови Артем Кошель пояснює:
«Проблеми з тиском і водою є, зокрема, через географічну висоту цих районів і через те, що у літній період деякі мешканці використовують воду для поливу власних городів, знижуючи тиск у мережі.»
Він також додав, що багатоповерхівки, збудовані у 1970-х роках, спочатку не мали водопровідних мереж, а нинішні магістралі прокладали тільки у 1980-х, коли водоспоживання було значно нижчим через відсутність сучасної техніки.
«Вода там жорстка, з’явились сольові нарости, а потреби мешканців зросли, що і викликало дефіцит», — пояснив Кошель.
Розгляд варіантів модернізації
Міська влада запропонувала мешканцям розглядати автономне джерело води — буріння свердловини, на що затрати можуть сягати до 140 тисяч гривень:
- Свердловина має закупатись та обслуговуватись мешканцями або організацією.
- Міськрада може частково підтримати фінансування за умови згоди громади.
Поки що жителі таких пропозицій не підтримують повністю. Тим часом, крім Новоукраїнки, схожі проблеми мають ще 15 сіл громади.
Інформація від водоканалу та перспективи масштабних проєктів
Начальник комунального підприємства «Водокомунгосп» Костянтин Дергачов описав особливості місцевого водозабезпечення:
«Ми розташовані на гранітному плато, багато свердловин взагалі не давали воду. У середньому на добу з усіх свердловин виходить близько 550-580 кубометрів води, що влітку не покриває потребу.»
Проєкт приєднання до водогону «Дніпро-Кіровоград»
Ще до початку широкомасштабного вторгнення розглядався амбітний план підключення громади до обласної системи водопостачання, яка обслуговує близько 400 тисяч жителів області.
«Ми провели детальні аналізи, це мало бути міжмуніципальним співробітництвом, з буферною насосною станцією і реконструкцією систем у громаді. Проте війна призупинила цей проєкт», — зазначив заступник міського голови Артем Кошель.
Керівник підприємства «Дніпро-Кіровоград» Микола Романюк оцінив попередню вартість цих робіт приблизно у 130 мільйонів гривень (дані за 2024 рік). Вона включає прокладання водогону майже на 40 кілометрів та проведення ґрунтових досліджень.
Проєкт є важливим для мешканців, і громада зацікавлена у його втіленні, але коштів наразі не має, тому розглядаються варіанти фінансування через державний бюджет або іноземних донорів.
Під час воєнного стану повернення до реалізації цих планів не передбачається.
Підписуйтеся на оновлення у соціальних мережах: Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber і TikTok, щоб бути в курсі найсвіжіших новин Кіровоградщини.
