Росія активно нарощує застосування штучного інтелекту для створення фейкових матеріалів, одночасно ініціюючи інформаційні кампанії, спрямовані проти нового Головнокомандувача Збройних Сил України. Їх метою є вплив не лише на українське суспільство, а й на партнерські країни. Про те, як еволюціонують методи російської пропаганди, чому соціальні мережі поки що не здатні ефективно протистояти інформаційній війні та що кожен користувач може зробити для боротьби з дезінформацією, в ефірі Армія FM розповів офіцер Сил оборони України, керівник Центру протидії дезінформації Ради національної безпеки та оборони України Андрій Коваленко.
— Які основні інформаційно-психологічні операції наразі проводить російська сторона проти України?
— Зараз противник сконцентрований на темі нового Головнокомандувача Збройних Сил України. Російські пропагандисти створюють фейкові акаунти, поширюють вигадані заяви, посилаються на нібито повідомлення членів його родини і розповсюджують хибні обіцянки через мережі ботів у Facebook та X (раніше – Twitter). Ціль цієї кампанії — дискредитувати нового Головнокомандувача, а через нього і всю українську армію. Частину таких підроблених акаунтів вже вдалося оперативно заблокувати.
— У якій мірі Росія використовує внутрішньополітичні процеси інших країн?
— Польща є одним із прикладів такого втручання. Росія зацікавлена у внутрішньому розділенні цієї країни та активно застосовує інформаційний вплив. Ми вже спостерігаємо діяльність мережі ресурсів, що просувають наративи, сприятливі Кремлю. Українські спецслужби проводять аналіз польського інформаційного поля, щоб встановити масштаби російського впливу та шляхи його поширення.
— Які інноваційні інструменти використовує тепер Росія у інформаційній війні?
— Найбільш відчутною зміною є широкомасштабне використання штучного інтелекту. Мова йде не про загальнодоступні сервіси, а про власні спеціалізовані розробки для військових цілей. Також не виключаємо застосування окремих китайських технологій для створення відеоконтенту. Це значно збільшує обсяг фейкових матеріалів.
— Чи коригує Росія свої методи, якщо вони не дають бажаного результату?
— Насправді, ні. Якщо конкретна кампанія не приносить потрібного ефекту, її повторюють через певний час. Прикладом є багаторічне просування теми нібито переслідування церкви в Україні. Коли один інформаційний цикл завершується, запускають той самий наратив під іншим кутом, намагаючись закріпити його у свідомості аудиторії шляхом постійних повторень.
— Як ви оцінюєте інформаційний вплив візиту американської блогерки Лори Лумер до України?
— З інформаційної точки зору це позитивний розвиток подій, оскільки вона має значне коло прихильників серед руху MAGA. Поширення проукраїнських меседжів серед цієї аудиторії є безперечною перевагою. Водночас, слід враховувати політичний контекст цього візиту, особливо напередодні виборчих процесів у США.
— У інформаційній війні Україна більше обороняється чи вже переходить до активних дій?
— Це багатогранна робота. Ми не лише обороняємося, а й ініціюємо проактивні інформаційні кампанії як у російському інформаційному просторі, так і в тих країнах, на які Росія намагається впливати, аби зменшити підтримку України. Крім того, ми закликаємо західних партнерів активніше переходити від оборони до наступальних інформаційних заходів.
— Які підходи ефективні у боротьбі з фейками, створеними за допомогою штучного інтелекту?
— Серед ключових напрямків:
1. Співпраця з платформами, такими як Meta, TikTok та Google, які удосконалюють алгоритми автоматичного виявлення контенту, створеного з використанням штучного інтелекту.
2. Власна робота Центру з виявлення та блокування таких матеріалів.
3. Збільшення обсягу якісного українського контенту, хоча одного цього недостатньо.
Найважливішим є перегляд політик соціальних мереж щодо російських інформаційних операцій, оскільки поточні правила не враховують специфіку воєнного часу.
— Що рекомендується робити користувачам, які натрапили на проросійський фейк або відео згенероване штучним інтелектом?
— У першу чергу потрібно поскаржитися на такий контент безпосередньо на платформі соціальної мережі. Наступним кроком варто надіслати посилання через офіційний вебсайт Центру протидії дезінформації. У нас працює команда, яка оперативно аналізує подібні випадки й передає їх на блокування. Така взаємодія допомагає значно прискорити реагування на поширення дезінформації.
— Яке побажання ви хотіли б передати українським військовим?
— Бережіть себе. Найголовніше, щоб війна завершилася нашою перемогою, і кожен військовослужбовець повернувся додому до рідних, щоб мати змогу жити у мирі та спокої.
