Петиція за підвищення зарплат бібліотекарям України набирає обертів: чого прагнуть працівники книжкових храмів
На офіційному порталі Кабінету Міністрів України триває збір підписів під електронною петицією, що ініціювала вимогу підвищення заробітної плати бібліотекарям країни. Сьогодні їхній базовий оклад ледве сягає 8 тисяч гривень, тоді як петицію вже підтримали понад 9 тисяч громадян із необхідних 25 тисяч. Особливо активно до акції доєднуються бібліотекарі з Кропивницького та сусідніх регіонів.
Історія петиції: що відомо
29 січня цього року українські бібліотечні працівники сформували звернення на сайті Кабінету Міністрів, вимагаючи адекватного рівня оплати своєї праці. Зараз їхні зарплати не перевищують позначку в 8 тисяч гривень. Авторка петиції, Ольга Гаркушина, наголосила, що з початку війни не було жодного перегляду заробітної плати, попри помітне зростання цін та інфляції в країні. Курс долара зріс утричі, впливаючи на подорожчання продуктів, комунальних послуг і проїзду, що суттєво вдарило по побутовому бюджету бібліотекарів.
Станом на 1 січня середній оклад працівника без категорії й стажу становить лише 5691 гривню.
Основні вимоги для уряду
- Підвищити зарплати бібліотекарям хоча б удвічі.
- Відновити надбавки за особливі умови праці та інші надбавки.
- Щорічно переглядати оплати з урахуванням інфляції й економічних змін.
- Урівняти систему преміювань, забезпечивши регулярні виплати, зокрема до професійних свят.
- Запровадити щомісячні додаткові допомоги на період воєнного стану, аналогічні тим, що отримують вчителі.
- Врегулювати питання з наданням щорічної 31-денної відпустки.
Окремо просили визнати шкільних бібліотекарів педагогічними працівниками та надати їм відповідний статус.
Проблеми та виклики в бібліотечній системі Кропивницького
Світлана Тимків, очільниця Централізованої бібліотечної системи Кропивницького, розповіла про хід переговорів і реальну ситуацію в галузі. Ще минулого року в листопаді вони обговорювали питання зарплат із Міністром культури та представниками профспілок.
“Наша зустріч відбулася у бібліотеці Чижевського в Кропивницькому. Спілкувались онлайн, подавали пропозиції, наголошували на проблемах, особливо на катастрофічному браку молодих кадрів. Згодом ми підтримали додаткову петицію, яка з’явилася в зв’язку з цим”, – повідомила пані Тимків.
Наразі до бібліотечної системи Кропивницького входить 19 бібліотек з 73 працівниками, а три вакансії залишаються незаповненими. Бібліотекарі із вищою освітою та десятками років досвіду отримують близько 8500 гривень, а завідувачі з 13 тарифним розрядом – до 10 200 гривень.
“Система тарифікації передбачає, що молоді спеціалісти отримують найнижчий розряд та зарплату в межах 6 тисяч гривень. Це зовсім мало, тому кадри ці швидко йдуть. На їх місце часто приходять люди пенсійного віку. Раніше такого не траплялося. Ми б дуже хотіли, щоб молода зміна прийшла й розвивала сферу. Якщо не зробити це найближчі роки, то галузь може занепасти”, – ділиться переживаннями Світлана Тимків.
Сьогодні приблизно 27 із 73 працівників бібліотек – пенсіонери, а молодих спеціалістів менше двох десятків. Середній вік бібліотекарів варіюється від 45 до 60 років.
“Робота бібліотекаря – це не тільки приміщення книжок, а й закупівля новинок, облік, списання ушкодженої літератури, проведення культурних заходів, спілкування з читачами всіх вікових категорій, організація виставок і патріотичних акцій”, – підкреслює керівниця.
Фонд книг та цифрові виклики
Протягом року Кропивницька бібліотечна система обслуговує близько 42 тисяч активних читачів, а книжковий фонд налічує близько 300 тисяч екземплярів. 70% колекції складають примірники радянського періоду.
“Оновлення залежить від бюджету міста. Раніше нам щороку виділяли півмільйона – 600 тисяч гривень на поповнення фонду, а цьогоріч сума знизилася до 300 тисяч. Відповідно до вказівок Міністерства, ми списали велику кількість російської літератури, однак частина її ще чекає остаточного рішення. Водночас поповнюємо фонд сучасними українськими виданнями та творами місцевих авторів, які користуються попитом у читачів”, – каже Світлана Тимків.
У 2024 році з міського бюджету Кропивницького виділили майже три мільйони гривень на оновлення комп’ютерної техніки для бібліотек. Працівники вивчають цифрові навички власними силами, здебільшого через онлайн-курси.
“Я працюю з 1977 року і бачу, як змінилися вимоги. Сьогодні потрібні вміння працювати з комп’ютером і цифровізація. Ніхто офіційно не навчає, тому ми вчимося самі. Звичайно, хотілося б достойної оплати. Ми не вказували конкретні суми, але прагнемо, щоб тарифна сітка відповідала реаліям. Колись вона була прив’язана до мінімальної зарплати, і тоді бібліотекарі отримували б майже 20 тисяч «чистими». Це питання урядових рішень. Якщо нічого не зміниться впродовж року-два, робота стане просто недоступною”, – зазначає пані Тимків.
Особливості праці шкільних бібліотекарів
Лариса, шкільна бібліотекарка з Кропивницького, яка має 30 років стажу та вищу освіту, ділиться нюансами роботи і заробітком:
“З надбавками моя зарплата – 9 800 гривень. Нас ставлять в один ряд з технічними працівниками, хоча обов’язків у нас чимало: прийом і розподіл підручників, облік і сортування книжок, списання старих видань, проведення атестації, організація бібліотечних уроків для школярів. В інших бібліотеках ці функції розподілені на кількох працівників, а у шкільній бібліотеці це одна людина. Багато колег працюють на неповні ставки, але обсяг роботи від цього не зменшується”, – розповідає Лариса.
Як формується зарплата бібліотекарів у Кіровоградській області
Уляна Соколенко, директорка обласного департаменту культури і туризму, інформує, що в регіоні в бібліотечній мережі працює 839 осіб. Зарплати виплачують із місцевих бюджетів громад.
Розмір зарплат залежить від кількох факторів, а саме:
- посади: від головного чи провідного бібліотекаря до спеціалістів із різними категоріями;
- вислуги років – надбавки у розмірі 10%, 20% або 30%;
- надбавок за особливі умови праці – від 0 до 50%;
- надбавок за складність і напруженість роботи – від 0 до 50%;
- премій.
“Залежно від усіх цих складових, зарплата на повній ставці може коливатися від 8 647 до 25 000 гривень. Наприклад, провідний бібліотекар 12 тарифного розряду має ставку 7 356 гривень і отримує 30% надбавки за стаж, тобто його доходи без доплат становлять 9 562,80 грн. Якщо рахувати усі надбавки – за особливі умови, за складність, напруженість, а також премії у повному обсязі, тоді сума зростає до 24 274,80 гривень”, – пояснює Уляна Соколенко.
Вона додає, що фінансові можливості залежать від бюджетів конкретних громад у області. Тож ситуація з оплатою праці дуже відрізняється залежно від регіону.
“Минулого року ми ініціювали діалог з Міністерством культури щодо перегляду застарілих норм оплати праці. 5 листопада у Кропивницькому пройшла зустріч з керівництвом Міністерства культури, Національної бібліотеки імені Ярослава Мудрого, Української бібліотечної асоціації та регіональних органів влади. Після обговорень до Міністерства направили звернення про зміну системи зарплат, на що отримали відповідь про створення робочої групи, яка розглядає оновлення нормативної бази з урахуванням сучасних реалій”, – зазначила пані Соколенко.
З початку цього року посадові оклади бібліотекарів Кіровоградщини було підвищено – для 12 тарифного розряду на 8,6%, з 6 773 грн до 7 356 грн. Проте у семи громадах області та двох бібліотеках Кропивницького налічується вже 21 вакантна посадa працівника.
До кінця збору підписів залишилось ще 57 днів. Якщо петицію підтримають 25 тисяч осіб, її обов’язково розгляне Кабінет Міністрів.
