Чому Україна святкує День пам’яті 8 травня: нові сенси перемоги над нацизмом
Перехід до 8 травня: як Україна повертає історичну правду
З 2024 року Україна впроваджує святкування Дня пам’яті та перемоги над нацизмом саме 8 травня — так, як це роблять більшість держав світу. Саме в цей день набув чинності акт беззастережної капітуляції Вермахту, що означає кінець жахливої війни. Для багатьох народів – це час віддати шану героям і жертвам Другої світової, згадати тих, хто віддав життя за свободу.
Європейці традиційно відзначають цю дату як День пам’яті, супроводжуючи її символом — червоним маком. Часовий проміжок 1939–1945 відрізняється від радянського 1941–1945, оскільки враховує весь період війни. Справжня капітуляція відбулася у ніч із 7 на 8 травня, а її офіційне оголошення у медіа сталося саме 8-го. Лише пізніше, ввечері 8 травня, Жуков і Кейтель повторно підписали документ, що дало початок радянській традиції святкувати 9 травня — дата, яка мала політичне підґрунтя і стала предметом маніпуляції з часом.
Як радянська влада створила культ “9 травня”
Варто знати, що для Сталіна 9 травня не був святковим днем — у перші роки після війни немає вихідних, парадів чи авіашоу. Перший парад відбувся у червні 1945-го, а наступний лише через двадцять років. Лише з приходом Леоніда Брежнєва у 1965 році почалося систематичне святкування Дня перемоги.
Саме тоді виник міф, який увійшов у мільйони домів українців і росіян. Радянські історики готували шеститомник про «Велику Вітчизняну війну», де події викладалися так, як було вигідно пропаганді: початок війни, ключові бої, трагедія полонених і допомога за програмою ленд-ліз подавалися вибірково, під певним кутом. Цей пропагандистський фундамент служив масовому навіюванню та затвердженню міфів.
Нацизм чи фашизм: розвінчуємо міфи
Часто можна почути плутанину між поняттями «фашизм» і «нацизм». Насправді Німеччина була нацистською, тоді як фашизм традиційно пов’язують з Італією часів Муссоліні. Це не просто деталізація — це суттєва відмінність, яку намагаються стерти політично заангажовані риторики. Зараз російська пропаганда активно використовує цю плутанину, штампуючи образ «українських нациків» або «укрофашистів». Але це не історичні факти, а політичні ярлики, які вводять в оману.
Україна — ключовий гравець у завершенні Другої світової
Варто більш широко дивитись на роль України у Другій світовій війні. Життєво важливо пам’ятати, що війна не закінчилася у травні 1945 року. Офіційна крапка поставлена 2 вересня 1945 року під актом капітуляції Японії, і саме українець Кузьма Дерев’янко, родом із Уманщини, представляв радянську сторону підписання цього документа.
Маніпуляції з перемогою в Росії
Сьогоднішня Росія фактично приватизує перемогу у Другій світовій, повторюючи невивчені уроки історії. Заяви на кшталт «можем повторить» і акції на кшталт «безсмертного полку» — це перебільшення реального внеску країни в перемогу. В радянські часи кількість жертв постійно змінювалась і збільшувалась на мільйони, що викликавало штучне роздмухування трагедії у пропагандистських цілях, а це далеко не морально.
За традицією, загиблих слід поминати молитвою та свічками, а не святковими гуляннями. В Україні ще з 1990-х років існує правильна практика — збиратися на поминальні заходи та згадувати рідних, що пішли з життя у війні. Це справжній День пам’яті, а не застілля з «наркомівськими стопками» та піснями.
Як змінилося ставлення Європи до радянських символів
Сучасний світ поступово розуміє загрозливу сутність радянських наративів. Якщо кілька років тому європейці дивилися на російські паради і марші як на щось «феєричне та несерйозне», то сьогодні, наприклад, Німеччина вже офіційно заборонила використання радянської символіки і червоних прапорів 150-ї дивізії під час 8–9 травня.
Це цілком логічно, адже Росія намагається нав’язати свою ідеологію в країнах, які пройшли процес осмислення й чистки від нацизму, своїми «Катюшами» і символами війни. Україна ж тримає курс на відстоювання власної незалежності й формування власної традиції святкування перемоги у цій війні.
Дивіться більше:
- Підписуйтеся на Суспільне Кропивницький у Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber та TikTok, щоб бути завжди в курсі важливих подій.
- Пам’ять — це не тільки дні пам’яті, але й повага до правди, щира шана героям і відповідальність перед майбутніми поколіннями.
