Війна між США та Ізраїлем проти Ірану, що розпочалася наприкінці лютого 2026 року, спричинила потужний економічний удар по найбільших корпораціях світу. Компанії, які працюють у найрізноманітніших галузях — від виробництва споживчих товарів до авіаційної та гірничодобувної промисловості, — застерігають про стрімке зростання виробничих витрат, порушення ланцюжків постачання та зниження споживчої довіри. За даними агентства Reuters, з початку конфлікту щонайменше 21 фірма відкликала або знизила свої фінансові прогнози, 32 оголосили про плани підвищити ціни, а 31 попередила про можливий загальний фінансовий збиток через воєнні дії.
Ормузька протока: серце економічної кризи
У центрі економічної нестабільності опинилася Ормузька протока — вузький морський коридор між Іраном і Оманом, через який проходить близько 20% усього світового споживання нафти та скрапленого природного газу (СПГ). СПГ — це природний газ, який охолоджують до рідкого стану для зручності транспортування морським шляхом; він є важливим джерелом опалення та електропостачання для мільйонів європейських домогосподарств. Будь-які перебої у функціонуванні Ормузької протоки одразу відображаються на цінах на паливо, електроенергію та комунальні послуги по всьому світу.
Тривалість конфлікту й можливість повного відновлення судноплавства через Ормузьку протоку визначать масштаб і глибину подальшого подорожчання енергоносіїв.
Економічні наслідки для підприємств: приклад AkzoNobel
Однією з перших конкретні фінансові втрати озвучила нідерландська компанія AkzoNobel, відомий виробник фарб під брендом Dulux та спеціалізованих покриттів для вантажних суден і болідів «Формули-1». Генеральний директор Грег Пу-Гійом повідомив, що через збої в Ормузькій протоці собівартість сировини підвищиться приблизно на «високі тінейджери» — тобто на 17–19%. Повний ефект від цих змін фірма відчує протягом наступних двох кварталів, тобто до кінця 2026 року.
Термін «високі тінейджери» (high teens) — це фінансовий жаргон, що позначає діапазон зростання від 17% до 19%.
Попри таку ситуацію, AkzoNobel утримує показники вище за ринкові очікування завдяки частковій компенсації збитків за рахунок підвищення цін на власну продукцію та оптимізації витрат. Суттєвою перевагою компанії є широко відомі бренди, що надає їй більші можливості перекладати підвищення витрат на покупців, на відміну від виробників базової хімічної продукції.
Сектор товарів, які подорожчають через війну
Військовий конфлікт з Іраном вплинув на ціни у найнесподіваніших категоріях продукції:
-
Дитяче харчування. Французький продовольчий гігант Danone повідомив про уповільнення темпів зростання продажів у першому кварталі 2026 року. Серед причин зазначено перебої у поставках дитячих сумішей, викликані війною, а також відкликання партії продукції в Європі.
-
Промислові компоненти та електроніка. Американська корпорація TE Connectivity, яка виготовляє роз’єми та сенсори для автомобілів, авіації та промислового обладнання, заявила, що змушена буде перекласти на клієнтів зростаючі витрати на фрахт і нафтові продукти, у тому числі на смоли (resin), що використовуються у виробництві пластикових корпусів і ізоляційних матеріалів, якщо конфлікт затягнеться.
-
Ліфтове обладнання. Американський виробник Otis Worldwide зафіксував падіння продажів нового устаткування через затримки у постачанні, пов’язані з війною, а також через тиск від митних зборів.
- Мило та засоби гігієни. Британська компанія Reckitt, відомий виробник мила Dettol та інших товарів для дому і здоров’я, попередила про зниження маржі у першому півріччі через високі ціни на нафту. Після цієї заяви акції Reckitt впали до рівня жовтня 2024 року, фактично втративши півтора року зростання.
Галузі авіації та туризму під тиском
Туристична індустрія особливо гостро відчула наслідки військового протистояння. Зростання цін на авіаційний гас змушує авіакомпанії та туроператорів підвищувати тарифи, запроваджувати паливні надбавки або тимчасово виводити літаки з експлуатації. Крім того, геополітична напруженість знижує попит на подорожі.
-
TUI, найбільший туристичний холдинг Німеччини, знизив річний прогноз операційного прибутку та призупинив прогноз виручки. У заяві компанії зазначено: «Конфлікт на Близькому Сході та невизначеність щодо його тривалості обмежують видимість і стримують споживчу довіру».
- United Airlines, провідний американський авіаперевізник, також зазнав тиску на попит і прогнозує прибуток, нижчий за очікування аналітиків Волл-стріт як за другий квартал, так і за підсумками 2026 року.
Гірничодобувна промисловість: виклики і адаптація
Австралійський гірничодобувний концерн South32 повідомив про зростання витрат на фрахт і сировину. Компанія вже вжила заходів для зниження ризиків у ланцюгах постачання. Наразі дефіциту дизельного палива на об’єктах концерну немає, однак ситуація перебуває під постійним контролем.
Корпорації GE Aerospace і 3M: вплив війни на великі підприємства
Навіть компанії, які розпочали 2026 рік із солідним портфелем замовлень та значним ціновим впливом, зазнали невизначеності через воєнний конфлікт:
-
GE Aerospace, один із провідних у світі виробників авіадвигунів, за словами генерального директора Ларрі Калпа, підвищила б річний фінансовий прогноз, якщо б не існувала нинішня нестабільність. Це свідчить про сильну позицію компанії, яка, проте, наразі не наважується оголосити про зростання очікувань.
- 3M, американський промисловий конгломерат, що виробляє клейку стрічку, медичне обладнання, фільтри та тисячі інших продуктів, попередив про можливе збільшення вартості продукції на 50 базисних пунктів через зростання цін на нафту. Якщо пояснити це більш детально: один базисний пункт становить одну соту відсотка (0,01%), отже 50 б.п. відповідають підвищенню орієнтовно на 0,5%.
Подальший розвиток ситуації
Аналітики та інвестори уважно відстежують, чи зможуть корпорації впоратися із шоком від війни, чи тривала невизначеність у сферах енергетики, транспорту та геополітики змусить їх підвищувати ціни або додатково знижувати фінансові прогнози.
Як зазначає Брайан Медден, директор з інвестицій First Avenue Investment Counsel, у коментарі Reuters: «Чим довше триватиме війна, тим більша кількість компаній з невеликою ціновою владою буде змушена знижувати свої прогнози. Натомість ті, хто володіє ціновою владою, перекладатимуть зростання витрат на споживачів і бізнес, що може спровокувати посилення інфляції».
Цінова влада (pricing power) — це здатність підприємства підвищувати ціни на свою продукцію без втрати клієнтів. Чим сильніший бренд або унікальніший продукт, тим вища цінова влада.
На тлі цих подій підтримка економічної політики президента США Дональда Трампа різко впала за останній місяць через зростання цін, викликане війною з Іраном. Навіть серед республіканців знизився рівень довіри до його дій.
Раніше також повідомлялося, що комерційні перевезення через Ормузьку протоку майже зупинилися після короткочасного відновлення проходження суден на вихідних. Окрім того, 20 квітня державне інформаційне агентство Ірану заявило, що Тегеран вживе необхідних заходів проти американських військових сил після того, як Військово-морські сили США захопили судно під іранським прапором поблизу Ормузької протоки в останні вихідні.
