Про це повідомляє Business Insider.
До теми: оптоволокно стрімко подорожчало — як це вже відбивається на виробництві дронів і чи існує загроза для України.
### Які уроки здобули західні виробники озброєння з війни в Україні?
За інформацією видання, прагнення створити максимально досконалі системи часто призводить до повільного виробництва та обмежених масштабів, що знижує їхню ефективність під час масштабних бойових дій.
Цю тенденцію визнають і представники оборонної промисловості. Зокрема, генеральний менеджер Robin Radar USA Крістіан Брост підкреслив: «Іноді недосконале рішення сьогодні кращe за ідеальне, але пізніше».
За його словами, досвід України свідчить, що іноді доводиться працювати з простими засобами.
> «Ми, західні виробники зброї, можемо багато чому навчитися: Україна перебуває в умовах, де іноді потрібні лише ізоляційна стрічка та гумки. Це урок для нас — застосовувати те, що працює, і те, що є доступним», — зазначив Брост.
Генеральний менеджер Robin Radar USA наголосив, що навіть якщо ефективність системи сягає близько 80%, це краще, аніж її повна відсутність. Водночас він визнав, що високотехнологічне озброєння, яке традиційно розробляють у США, має зберігатися, але необхідно «реалістично оцінювати ситуацію» та оперативніше надавати військовим працездатні рішення.
Особливу увагу приділяють сфері протидії дронам. Саме в цій галузі союзники дедалі активніше переймають український підхід, роблячи ставку на дешевші та масштабовані засоби. Зокрема, йдеться про використання дронів-перехоплювачів замість дороговартісних ракетних комплексів протиповітряної оборони.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте також визнав проблему надмірної фокусування на досконалості. Він зазначив, що Альянс впроваджує інновації надто повільно через прагнення до максимальної якості.
> «Краще ворог хорошого, ніж ворог ідеального», — підкреслив він.
Рютте додав, що НАТО має вчитися в України, яка готова застосовувати обладнання на рівні «6–7 із 10», тоді як союзники наполягають на рівні «9–10».
Схожі думки висловлюють й інші фахівці галузі. Генеральний директор латвійської компанії Origin Robotics Агріс Кіпурс зауважив, що українським військовим не важливо, наскільки складною є система:
– їм потрібен засіб, який просто працює;
– не має значення, чи застосовують штучний інтелект, алгоритми комп’ютерного зору або ручне керування;
– головне, щоб система повноцінно виконувала свої функції.
Керівник естонської компанії Milrem Robotics Кулдар Ваерсі також підкреслив важливість простих рішень:
– «Чим складніша технологія, тим більше проблем вона може викликати», — наголосив він;
– на війні критично важливими є надійність і можливість швидкого серійного виробництва.
### Стратегія української оборонної промисловості сьогодні
Журналісти відзначають, що вітчизняний оборонний сектор також підтверджує висновки про те, що масовість і помірна досконалість ефективніші за обмежену кількість ідеальних зразків. За словами представників галузі, у тривалих бойових діях ставка на малочисельне високотехнологічне озброєння не дає бажаних результатів, натомість необхідні великі партії «достатньо хороших» систем.
Особливість українського підходу полягає у швидкій адаптації. Багато підприємств працюють безпосередньо біля фронту та оперативно вдосконалюють свої розробки — іноді в межах годин або днів — на основі безпосереднього зворотного зв’язку від військових.
На цьому фоні в Європі зростає занепокоєння щодо ймовірного розширення російської агресії. У зв’язку з цим політики закликають НАТО переглянути підходи до закупівель і виробництва озброєння. Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен підкреслив, що одним із головних уроків війни є потреба створювати великі запаси недорогого озброєння.
Крім того, директор з досліджень і розробок української компанії DevDroid Олег Федоришин під час інтерв’ю зазначив, що за умов інтенсивного та тривалого конфлікту Захід ризикує вичерпати свої запаси сучасних і дорогих бронемашин, після чого доведеться переходити на альтернативні системи, такі як наземні роботи.
### Як міжнародні партнери можуть посилити підтримку України у виробництві озброєння?
– НАТО та Україна започаткували програму Unite Brave NATO з бюджетом у 50 мільйонів євро на 2026 рік. Вона спрямована на фінансування оборонних розробок, готових до масштабного виробництва. Програма передбачає спільні заявки від компаній країн-членів НАТО та українських підприємств із акцентом на розробках рівня TRL7 і вище.
– Українська компанія Swarmer оголосила про вихід на японський ринок за підтримки Rakuten Group для впровадження автономних дронових технологій. Ця фірма стала першою українською defense-tech компанією, яка вийшла на Nasdaq.
– Тим часом The Guardian повідомляє, що Україна намагається знизити залежність від китайських комплектуючих для дронів, посилюючи співпрацю з Тайванем. Проте повністю відмовитися від китайських поставок поки що не вдається через їхню доступність та низьку ціну.
