За оцінкою керівника Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Росіна, можливості російського диктатора Володимира Путіна для тиску на Україну звужуються. Впродовж найближчих чотирьох–п’яти місяців Кремль ризикує втратити шанс вести переговори «з позиції сили», повідомляє CNN.
За словами Росіна, час уже не працює на користь Москви. У Кремлі більше не говорять про «тотальну перемогу», адже російська армія не демонструє суттєвих успіхів на фронті, водночас зазнаючи значних втрат. Естонська розвідка наголошує, що:
– Росія втрачає більше військових, ніж здатна поповнювати свої армійські підрозділи.
– Фронтова лінія практично зайшла у тупик.
– Масове застосування дронів обома сторонами ускладнює проведення масштабних механізованих проривів.
Росін також зазначив, що для суттєвого посилення наступальних дій Москві необхідно було б оголосити нову хвилю мобілізації. Проте Кремль побоюється негативних соціальних наслідків такого кроку, оскільки попередня мобілізація у 2022 році спричинила протести та масове виїзду росіян за кордон.
Крім того, на Росію продовжують тиснути:
– багаторівневі санкції,
– великі витрати на ведення бойових дій,
– українські удари по нафтовій інфраструктурі країни.
За словами глави естонської розвідки, атаки українських безпілотників спричинили збитки на мільярди доларів у російському енергетичному секторі.
Росін підкреслив, що війна дедалі гостріше відчувається всередині РФ. Після атак дронів на Москву, на його думку, росіяни зрозуміли, що конфлікт наближається до їхніх домівок.
Окремою складністю для Кремля є повернення військових з фронту. Служба зовнішньої розвідки Естонії повідомляє, що ці солдати приносять із собою:
– насильство,
– психологічні травми,
– криміналізацію суспільства,
а деякі з них потенційно можуть долучатися до організованих злочинних угруповань.
Водночас Росін не спостерігає ознак швидкої масштабної соціальної нестабільності в Росії через жорсткий контроль спецслужб. Проте він наголосив, що авторитарні режими, незважаючи на видиму стабільність, іноді можуть швидко руйнуватися.
Раніше у щорічному звіті спецслужб Швеції Росія була визначена як головна військова загроза. Зокрема, йшлося про:
1. ризик ескалації конфлікту,
2. агресивні дії Москви,
3. загострення оборонних заходів у Європі.
Військові моделювання також вказували, що навіть з невеликими силами Росія може швидко підірвати обороноздатність НАТО та встановити контроль над стратегічними районами Балтійського регіону.
Для зручного та оперативного отримання найважливіших новин «Слово і діло» пропонує підписатися на свій Telegram-канал, а також ознайомитися з візуальною аналітикою від редакції у каналі Pics&Maps.
