Російський військовий корабель “Іван Хурс”. Фото ілюстративне: російські ЗМІ.
Україна змусила російський флот кардинально змінити тактичні підходи у Чорному морі, однак загроза для Одеси не зникла. Торговельні судна і порти досі піддаються небезпеці авіаударів та морських мін. Незважаючи на значні успіхи українських військових, Росія продовжує завдавати ушкоджень прибережній інфраструктурі. Водночас інноваційні технології відкривають нові можливості для захисту узбережжя.
Про це повідомляє видання Новини.LIVE з посиланням на Суспільне Одеса.
Як Україна стримала російський флот
Україна змогла істотно обмежити активність російського флоту у Чорному морі, не маючи при цьому великої кількості бойових кораблів. Визначальним фактором стали берегові ракетні комплекси та морські безпілотні апарати. Про це 22 жовтня під час міжнародного форуму у Бухаресті розповів капітан першого рангу у відставці, експерт із морської безпеки Андрій Риженко. За його словами, через ефективні удари українських сил Росія була змушена перевести свої найбільш боєздатні кораблі з окупованого Севастополя до порту Новоросійськ. Зараз російські судна виходять у море значно обережніше. Однак це не гарантує безпеки Одесі та навколишнім портам.
“Ви можете мати певні успіхи на морі, проте все одно отримуєте удари з повітря”, — зауважив Риженко.
Головними загрозами для прибережних міст залишаються ракети та ударні безпілотники. Тому Україні необхідно розвивати не лише морські дрони, а й системи протиповітряної оборони та засоби радіоелектронної боротьби. Експерт зазначив, що одним з потенційних рішень є перехоплення ворожих безпілотних літальних апаратів ще над акваторією моря за допомогою спеціалізованих морських платформ. Такий підхід дозволить зменшити ризики для міст, у тому числі й від уламків збитих дронів.
Загроза для суден
Одним із вагомих викликів на Чорному морі залишаються морські міни. Особливо небезпечними є міни, що відриваються від місць постановки та дрейфують під впливом течій, адже їхнє розташування постійно змінюється, що ускладнює їхнє виявлення. За даними Міністерства оборони Румунії станом на 17 жовтня 2026 року, з початку повномасштабної війни в Чорному морі було нейтралізовано 161 міну, із яких найбільша кількість — 133 — у водах України. Решту боєприпасів знешкодили біля берегів Туреччини (11), Румунії (9), Болгарії (6), а також по одній міні в Грузії та Росії.
Ці цифри, однак, не відображають кількість вибухонебезпечних предметів, які досі перебувають у морських глибинах. Президент із глобальних операцій американської компанії Ocean Aero, Оскар Рохас, звернув увагу на необхідність захисту не лише суден під час розмінування, а й підводної інфраструктури — кабелів зв’язку та енергетичних комунікацій, які ризикують бути пошкодженими в процесі знешкодження мін.
Одним із рішень цієї проблеми є використання автономних підводних апаратів, які здатні сканувати морське дно, ідентифікувати небезпечні предмети та мінімізувати ризики для людини. За словами Рохаса, його компанія вже протягом двох років застосовує безпілотні системи для виконання таких задач у Чорному морі.
Український досвід для Європи
Українські технологічні розробки, які суттєво змінили баланс сил у Чорному морі та на фронті загалом, дедалі більше цікавлять європейських партнерів. Проте, як зазначив член правління UARM Hub Мустафа Найєм, просте придбання дронів не гарантує відтворення подібних результатів. Ефективність безпілотних систем залежить від комплексної інтеграції, яка включає:
- підготовку кваліфікованих операторів;
- технічне обслуговування і ремонт;
- координацію і управління системами;
- взаємодію з іншими військовими підрозділами.
“Ми можемо продати багато дронів, проте це не допоможе створити безпілотні системи чи сили, бо для цього потрібна значно комплексніша екосистема”, — пояснив Найєм.
За його оцінкою, приблизно 85% усіх уражень на фронті припадає саме на безпілотні системи. Подібну статистику наводили й у Міністерстві оборони України. У липні 2026 року президент Володимир Зеленський повідомляв, що виробництво дронів в Україні сягає 10 мільйонів одиниць на рік. Однак Найєм також підкреслив проблеми співпраці з європейськими країнами, де українським виробникам доводиться проходити додаткові складні перевірки та доводити ефективність техніки на спеціальних полігонах, хоча вона вже успішно застосовується в бойових умовах.
Чому Європа переймає український досвід
Колишній прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке наголосив, що сучасний формат ведення війни вимагає нового підходу до оборони, де безпілотники, сенсори та системи зв’язку повинні функціонувати як єдине ціле, а не діяти окремо. Водночас він вважає, що нові технології поки не можуть повністю замінити традиційне озброєння, і наголосив на важливості навчання військових ефективному використанню сучасних систем.
Чуке також застеріг, що навіть дороге і передове обладнання може виявитися малоефективним у реальних бойових умовах, тому європейським арміям варто враховувати досвід України замість того, аби лише закуповувати новітню техніку.
“Переймати досвід України є абсолютно необхідним”, — підсумував Чуке.
Для Одеси ці висновки мають особливу вагу. Україна вже обмежила операційну спроможність російських кораблів у регіоні, проте захист портів, комерційних шляхів і прибережних міст залишається пріоритетним завданням. Основними загрозами продовжують бути авіаційні удари та мінна небезпека.
За даними Новини.LIVE, російські військові експериментують із новими способами маскування суден, змінюючи їх звичайне забарвлення. На корпусах з’являються незвичні малюнки, чорні ділянки та контрастні кольори, які мають ускладнити виявлення кораблів супротивником. Однак ефективність такого маскування викликає сумніви у фахівців.
Крім того, повідомляється, що українські військові продовжують системно руйнувати мережу, яку Росія використовує для навігації та координації атак у Чорному морі. Ураження ретрансляторів суттєво ускладнює керування російськими безпілотниками. Водночас Україна активно розвиває спроможності морських дронів, а Чорноморський флот РФ готується до нових операцій і ударів.
