Війна США проти Ірану, ймовірно, нарешті набуває конкретної мети — розблокування Ормузької протоки. Хоча її блокування стало наслідком бойових дій, Сполучені Штати звертаються до союзників по НАТО з проханням надати підтримку саме в цьому питанні.
Для того, щоб спрогнозувати можливий час завершення конфлікту, насамперед слід визначити його політичні цілі. Представники американської адміністрації озвучували різноманітні варіанти, які більше нагадують імпровізацію, аніж чітко продуманий план дій. Якщо на військовому рівні операції проводяться майже бездоганно, то на політичному — все ще існує чимало питань.
Можна припустити, що справжні цілі цієї операції найкраще відомі в Ізраїлі. Іран протягом багатьох десятиліть загрожував знищенням Ізраїлю та підтримував антиізраїльські сили на Близькому Сході. Тому не дивно, що Ізраїль прагне усунути цю загрозу. Після кількох поразок в останні роки Іран перебуває в найслабшому стані за довгий період, і для Ізраїлю це може бути найкращий момент, щоб нанести удар.
Таким чином, політичні цілі Ізраїлю в цій війні можна сформулювати так:
- Зміна політичного режиму в Ірані або,
- Дестабілізація системи управління й знищення військової інфраструктури.
Це необхідно, щоб на багато років вперед Іран був змушений зосередитися на внутрішніх конфліктах і припинив загрози для Ізраїлю. Саме цим ізраїльські збройні сили займаються вже понад два тижні.
Щодо Сполучених Штатів, їхні цілі виглядають менш прозорими. Безперечно, Іран має ядерну програму, яка давно знаходиться в полі уваги американців. Однак протягом декількох років велись переговори різного рівня інтенсивності, і нічого не свідчило про те, що бойові дії можуть забезпечити кращі результати за дипломатичні зусилля. До того ж існують сумніви, що без застосування наземної операції можливо ліквідувати іранську ядерну програму. Авіаудари по ядерних об’єктах вже відбувалися минулого літа, а їхня ефективність наразі є очевидною.
Із цих міркувань можна з висловити припущення, що США вступили у конфлікт з Іраном насамперед тому, що можуть робити це без загрози серйозних політичних наслідків у себе в країні. Це означає, що американські військові в будь-який момент можуть припинити бойові дії, щойно такі наслідки стануть відчутними.
Однак припинення авіаударів по Ірану не гарантує розблокування Ормузької протоки. Навіть відведення американських авіаносців не зможе зупинити руйнівний вплив конфлікту на світову економіку, який відчують і виборці Сполучених Штатів. Ураховуючи це, президент США звертається до союзників по НАТО з проханням підтримати розблокування морського шляху для нафтових танкерів через Ормузь.
Як зазначив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус: «США й Ізраїль обрали цей шлях». Ця коротка фраза чітко відображає суть подій.
Джерело: Микола Княжицький / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
Блог відображає винятково думку автора. Редакція не несе відповідальності за зміст та достовірність матеріалів у цьому розділі.
