Російсько-український конфлікт дедалі більше переходить у фазу тотальної війни, в якій об’єктами ураження стають не лише військові підрозділи та позиції на фронті, але й цивільна інфраструктура, економіка та населення обох держав. Про це повідомляє The Kyiv Independent, посилаючись на аналітичні дані, передає «Главком».
Термін «тотальна війна» означає мобілізацію всіх національних ресурсів і безперервне руйнування економічного потенціалу супротивника, ігноруючи міжнародні правові норми. На початковому етапі повномасштабного вторгнення Російська Федерація намагалася завдати шкоди економіці України шляхом атак на енергетичну інфраструктуру та блокування морських портів. Згодом Україна отримала можливість наносити удар у відповідь, концентруючи атаки на тилові об’єкти РФ:
– нафтопереробні заводи;
– цивільні судна;
– логістичні центри мережі Wildberries, яка бере участь у постачанні товарів для російських збройних сил.
У відповідь Москва посилила удари по цивільних підприємствах України, зокрема складах мережі «Сільпо», портових об’єктах Одеської області, а також інфраструктурі столиці – Києву, що генерує близько п’ятої частини ВВП країни.
Колишній генерал-майор австралійської армії Мік Раян пояснює суть тотальної війни як повної мобілізації національних потужностей у військових цілях. Він наголошує, що у такий спосіб всі ресурси держави залучаються як у захист, так і в наступальні операції, а з тривалістю бойових дій ступінь тотальності лише зростає.
Український військовий експерт Микола Бєлєсков звертає увагу, що обидві сторони прагнуть завдати один одному непоправних економічних втрат, проте наголошує на непропорційній ставці Росії на руйнування критично важливої інфраструктури життєзабезпечення.
Ключовим фактором у тривалій тотальній війні залишається демографічний ресурс та мобілізаційний потенціал. На сьогодні РФ частково компенсує кадрові втрати добровольцями, яким виплачуються високі грошові винагороди. Проте темпи призову вже зрівнялися з числом втрат на фронті, що знову активізує дискусії щодо можливої нової хвилі мобілізації після проведення осінніх виборів до Державної Думи. Водночас для України критичною й водночас найслабшою ланкою у довготривалому конфлікті залишається нестача людських ресурсів.
За офіційними даними, з початку повномасштабного вторгнення російська армія втратила близько 1,4 мільйона військовослужбовців на полі бою. У 2026 році дані свідчать про середньомісячні втрати РФ на рівні близько 30 тисяч осіб.
Центр стратегічних і міжнародних досліджень підтверджує, що станом на 1 липня загальна кількість втрат у російських збройних силах складала приблизно 1,4 млн військовослужбовців, при цьому щомісячні втрати у 2026 році тримаються на позначці близько 30 тисяч осіб.
Президент України Володимир Зеленський також зазначив, що щомісяця з території країни окупантами втрачається не менше 30 тисяч осіб, серед яких 60% становлять загиблі. За його словами, загальна чисельність російського окупаційного угруповання поступово скорочується завдяки активним діям українських військ, зокрема ефективному застосуванню безпілотних літальних апаратів.
Илюстративно на ситуацію впливає випадок із логістичним центром у Коледіно, який був одним із найбільших складів мережі Wildberries у Росії. Цей центр зазнав серйозних пошкоджень у ході українських ударів, що свідчить про прагнення України позбавити Росію ресурсів для підтримки військових операцій.
Таким чином, війна між Росією та Україною дедалі більше набирає ознак тотального конфлікту, де економіка та цивільні об’єкти стають важливими мішенями, а демографічний і мобілізаційний потенціал є вирішальними факторами у тривалості бойових дій.
