Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко в ефірі «24 Каналу» розповів, що Росія вже має затверджений план ведення бойових дій принаймні до осені поточного року. За його словами, стратегія Кремля свідчить про те, що російське керівництво обирає не тільки короткотермінові цілі, а й розглядає можливість тривалості війни до 2026 року.
### Кремль не відмовляється від планів окупації України
Росія не відмовилася від намірів посилювати військові дії. Для цього ворог має намір продовжувати тиск на Сході країни, у Запорізькій області та на півночі, з метою виснаження українських резервів. На даний момент у Кремлі розглядають навіть ускладнені та непопулярні серед власного населення заходи, якщо вони допоможуть продовжувати війну.
Серед ключових завдань Путіна, за словами Коваленка, стоїть:
– Окупація території України;
– Політичне приєднання захоплених регіонів до Росії.
Коваленко зазначив:
> «Ключова мета Путіна загалом – окупувати Україну і включити її територію до складу Росії. Це його найбільша задача».
Серед можливих сценаріїв – нова часткова мобілізація. Військові втрати окупанта перевищують чисельність контрактників і найманців, яких йому вдається залучати. При цьому самі бойові операції росіяни планують вести щонайменше до осені.
Після доповіді керівника ГУР Олега Іващенка президент Володимир Зеленський повідомив, що українська розвідка отримала документи російського Генштабу, де визнається нездатність виконати поставлені Кремлем завдання. Незважаючи на це, російське керівництво готує нові наступальні операції і має наміри збільшити чисельність військ за рахунок розширення мобілізаційних процесів.
Для підготовки до такого розвитку подій у Росії вже обмежують доступ до Telegram та посилюють контроль над інформаційним простором, щоб не допустити поширення ідей про можливі протести.
Як наголосив експерт Іван Ступак, блокування Telegram може бути пов’язане не лише з бажанням приховати непопулярні рішення, включаючи мобілізацію. Російські силовики давно переконують Путіна, що Telegram та відкритий інтернет становлять загрозу режиму, оскільки через них населення бачить реальний стан справ на фронті, а українські спецслужби можуть здійснювати вербування і проводити інші операції.
### Реальна спроможність російської армії і плани Кремля
За оцінкою експертів, можливості російської армії значно не відповідають амбітним планам Кремля. Зокрема, йдеться про:
– Спроби взяти під контроль весь Донбас;
– Вихід до районів Запоріжжя.
Проте на пріоритетних напрямках Москва не змогла реалізувати свої завдання. Зокрема прикладом є місто Покровськ, яке російські війська мали окупувати у 2025 році, однак вони лише його зруйнували, не зламавши оборону.
Коваленко зазначив:
> «Завдання окупувати повністю Донецьку та Луганську області цьогоріч є нереалістичним. Те, що там Генштаб Росії намагається вводити Путіна в оману – окрема історія. Вони хочуть досягти цього, але не зможуть».
Розрив між планами Кремля і реальними можливостями російської армії збільшується. Навіть на тих напрямках, де Кремль визначає масштабні цілі, реалізувати їх фактичними силами неможливо. Війна триває, бо російська сторона вже не здатна відмовитися від неї.
### Кремль взяв курс на затяжний конфлікт
Навіть при тому, що заявлені цілі залишаються недосяжними, Москву це не спонукає змінити політику. У російській політичній верхівці визнають, що ані повна окупація України, ані заявлені літні плани Кремля не мають реальної основи. Проте сама система не мислить своє існування без війни.
Андрій Коваленко пояснив:
> «Виникає замкнене коло: російська армія не може виконати політичні завдання керівництва, а керівництво не може уявити своє існування без війни, яку воно не може виграти».
Саме тому Москва не згортає військові дії, продовжуючи тиск на фронті і обстріли українських міст, навіть без реальних шансів досягти стратегічних перемог. Для Кремля головним уже стає не перемога, а збереження режиму будь-якою ціною.
Коваленко підсумував:
> «На жаль, війна триває. Ворог і надалі буде обстрілювати українські міста, зазнаючи значних втрат і не досягатиме успіху на Донеччині, Луганщині, Запоріжжі та півночі. Їхні стратегічні цілі не будуть виконані».
### Ознаки напруги всередині Росії
В останній час у Росії публічно зростає критика влади навіть серед тих, хто раніше її підтримував. Z-воєнкори та блогери відкрито висловлюють невдоволення через блокування соцмереж, Telegram і мобільного інтернету. Якщо раніше за такі дописи одразу писали доноси, то тепер подібні заяви поширюються активно, що свідчить про зміну настроїв у певних колах російського суспільства.
Факторами невдоволення в Росії є:
– Наслідки війни;
– Економічні труднощі;
– Нові внутрішні обмеження.
У суспільстві дедалі частіше обговорюють провали влади, причому експерти подекуди вживають термін «кухонна революція» — критичні розмови про політику Кремля, що ведуться в побуті, навіть без відкритих протестів.
Проте така критика не обов’язково свідчить про готовність до повстання проти Путіна. За думкою експерта Тараса Загороднього, негативні висловлювання лідерів думок і блогерів, котрі залишаються у межах системи, можуть бути спробою спрямувати критичні настрої у контрольоване та безпечне для влади русло.
Загородній підкреслює, що серйозні внутрішні потрясіння в Росії можливі лише за наявності таких чинників, як:
1. Удари України по російських нафтових об’єктах (зокрема у Туапсе);
2. Загострення економічних проблем;
3. Поява визначного тригера — фігури чи події, здатної мобілізувати невдоволення для подальших дій.
Таким чином, внутрішня політична ситуація в Росії характеризується зростаючим напруженням і потенційною нестабільністю, але поки що без ознак загостреної кризи.
