Білий дім заявляє, що мирні переговори з Іраном тривають, незважаючи на публічне відхилення Тегераном американських пропозицій і висунення жорстких вимог. Прессекретар Білого дому Керолайн Левітт, яку цитує Bloomberg, наголосила: «Протягом останніх трьох днів проходять продуктивні обговорення. Ви починаєте помічати, що режим шукає вихід із ситуації».
Однак ця позиція кардинально відрізняється від заяв Тегерана. Іран через державні засоби масової інформації відкинув ініціативу Трампа про переговори, наполягаючи на таких гарантіях:
– припинення ударів з боку США та Ізраїлю;
– виплата репарацій за завдані збитки;
– визнання суверенітету Ірану над Ормузькою протокою.
У понеділок Дональд Трамп встановив п’ятиденний термін для початку переговорів з Іраном. Наразі минає половина цього періоду, але чітких ознак справжнього прогресу немає.
### Пропозиції США
За словами джерел, Вашингтон розробив мирний план із 15 пунктів, який через Пакистан було передано Ірану. Серед ключових аспектів пропозицій:
1. Демонтаж основних ядерних об’єктів Ірану.
2. Використання ракетного потенціалу виключно в цілях самооборони.
3. Часткове зняття санкцій в обмін на дотримання цих умов.
За інформацією CNN, віцепрезидент США Джей Ді Венс може вже цього вікенду відправитися до Пакистану для продовження переговорів.
### Поточна ситуація на фронті та ринках
Війна наближається до свого четвертого тижня. Обидві сторони продовжують обстріли. Іран повідомив про нанесення удару по атомній електростанції Бушер, а також про нові ракетні атаки по Ізраїлю. Саудівська Аравія перехопила безпілотний літальний апарат, а через удар у Кувейті спалахнула пожежа на паливному складі аеропорту.
Ормузька протока, через яку проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти, фактично заблокована Іраном, що спричинило глобальний шок у постачаннях. На фоні новин про можливі переговори ціни на нафту сорту Brent впали нижче 103 доларів за барель. Трейдери почали фіксувати прибуток після активних закупівель на початку місяця.
Вашингтон збільшує військову присутність у регіоні, перекидаючи додаткові війська. Білий дім наголошує, що Дональд Трамп тримає усі військові опції відкритими.
### Чи можливе швидке завершення конфлікту?
Дональд Трамп публічно заявляє про бажання укласти угоду до кінця тижня з умовою повної заборони Ірану на розробку ядерної зброї. Однак між сторонами існують значні розбіжності.
Додаткові ускладнення виникли через ліквідацію кількох ключових іранських лідерів, включно з Верховним лідером Алі Хаменеї, на початку конфлікту. Спікер парламенту Мохаммад-Багер Галібаф відкрито заперечує ведення переговорів і попереджає: «Не випробовуйте нашу рішучість захищати нашу землю».
Ізраїльський прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху доручив своєму найближчому соратнику Рону Дермеру пильно контролювати переговорний процес, аби жодна угода не зашкодила безпеці Ізраїлю.
Ситуація залишається надзвичайно напруженою, і навіть офіційний початок переговорів навряд чи означатиме швидке завершення конфлікту.
28 лютого ізраїльські війська завдали ряд ударів по цілях в Ірані. Крім цього, під обстрілами опинилися об’єкти терористичного угруповання «Хезболла» в Лівані. У відповідь Іран запустив по Ізраїлю «десятки» балістичних ракет та обстріляв американську базу в Бахрейні. ЗМІ повідомляють про численні вибухи в ОАЕ, Кувейті та Катарі, де розташовані військові бази США.
Колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що бойові дії США та Ізраїлю проти Ірану вплинуть на постачання озброєнь для України, оскільки США захочуть відновити власні запаси після атак. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, керуючись власною логікою, заявив, що конфлікт на Близькому Сході «подвоює значення» нафтопроводу «Дружба» і знову закликав Україну відновити постачання нафти до Угорщини.
Пізніше голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн повідомив, що війна з Іраном не стане «одноразовою операцією», а Сполучені Штати слід очікувати на значні втрати. Нагадаємо, що збройні сили Кувейту випадково збили три американські винищувачі F-15 над своєю територією. Об’єднані Арабські Емірати та Катар звернулися до союзників із проханням допомогти переконати президента Трампа скоротити тривалість військової операції через обмежені запаси ракетних систем ПРО.
Водночас Пентагон та щонайменше один уряд країни Перської затоки проводять переговори про закупівлю українських систем перехоплення ракет для протидії іранським дронам. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що отримав запит від США щодо допомоги у захисті регіону від ударних дронів «шахед». Він також підтвердив, що 9 березня Україна відправить першу групу фахівців до країн Перської затоки для навчання місцевих сил оборони боротьбі з безпілотниками.
Проте Дональд Трамп заявив, що США не потребують такої допомоги і висловився про це дуже образливо: «Остання людина, від якої нам потрібна допомога, — це Зеленський». Водночас раніше він уже стверджував, що Вашингтону не потрібна допомога України у захисті від іранських безпілотників. Зеленський назвав ці висловлювання Трампа суто риторичними.
П’яте березня представник генерального штабу французької армії повідомив, що Франція надала дозвіл американським небойовим літакам використовувати авіабазу на території країни за умови «повної гарантії», що ці літаки не беруть участь в операціях США в Ірані, а лише забезпечують захист регіональних партнерів.
Стало відомо, що США та Ізраїль розглядали можливість направлення спеціальних підрозділів для контролю над іранськими запасами високозбагаченого урану на пізнішому етапі конфлікту. Саудівська Аравія повідомила Тегерану, що, попри підтримку дипломатичного врегулювання між Іраном і США, продовження атак на королівство та його енергетичний сектор може змусити Ер-Ріяд вжити заходів у відповідь.
У ранкові години 8 березня столиця Ірану стала свідком техногенної катастрофи: у Тегерані випадав дощ, насичений нафтою. Темна плівка вкрила вулиці, автомобілі й вікна будинків, а нафта потрапила в міську каналізаційну систему.
Всесвітня організація охорони здоров’я готується до ймовірної ядерної катастрофи у разі подальшого загострення конфлікту між Іраном та США. Як повідомляв The New York Times, Дональд Трамп розпочав війну з Іраном, не пояснивши ані американському населенню, ані світовій спільноті свою стратегію. Зараз дедалі очевидніше, що чіткого плану у нього, можливо, не було.
Майже через три тижні після початку бойових дій у Трампа відсутній ясний план щодо повалення іранського режиму — мети, що він сам оголошував. Якщо ж його цілі є менш амбіційними, наприклад, контроль над іранськими ядерними матеріалами, він також не запропонував ефективних заходів для їх досягнення. Крім того, відсутня підготовка до передбачуваних наслідків війни на Близькому Сході, зокрема перебоїв у поставках нафти, які спричиняють зростання цін і негативно позначаються на світовій економіці.
У той же час The Guardian підкреслює, що війни в Ірані можна було уникнути, адже Тегеран пропонував серйозні поступки на переговорах у Женеві. Зокрема, радник прем’єр-міністра Великої Британії з питань національної безпеки Джонатан Пауелл, який брав участь у завершальних раундах переговорів між США та Іраном, впевнений, що пропозиція Тегерана щодо його ядерної програми була досить вагомою, аби виключити початок війни.
23 березня Дональд Трамп опублікував у соціальній мережі Truth Social заяву про те, що США та Іран провели «дуже хороші та продуктивні» переговори щодо «повного і остаточного врегулювання конфлікту на Близькому Сході». Однак Іран одразу спростував цю інформацію, заявивши, що ніяких переговорів не відбувалося.
Наразі будь-яке силове рішення в регіоні накладає довгу тінь на енергетичні ринки, міжнародні альянси та поточні війни. Питання полягає не лише в тому, хто дасть перший удар, а й у тому, хто зуміє перетворити ситуацію на свою користь. Коли на Близькому Сході лунають вибухи, у Києві також повинні враховувати наслідки:
– Чи відверне новий конфлікт увагу союзників?
– Чи зміниться баланс сил між США, Іраном та їхніми опонентами?
У статті «Після удару по Тегерану: хто виграє від переділу регіону?» член експертної ради Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов докладно аналізує, хто посилює свої позиції, а хто ризикує втратити більше, ніж очікував.
