У Кропивницькому на Алеї пам’яті з’явився пам’ятник із російською написом: що кажуть рідні та міська влада
На Алеї пам’яті захисників та захисниць у Кропивницькому встановили пам’ятник загиблому воїну Івану Петухову з надписом, виконаним російською мовою. Це викликало неабиякий резонанс, адже могила знаходиться у секторі військових поховань Далекосхідного кладовища, де нині розміщено понад 860 могил. Мама загиблого та деякі жителі міста пояснюють вибір мови на пам’ятнику по-своєму.
Місце та особливості сектору військових поховань
Далекосхідне кладовище в Кропивницькому відоме як місце, де спочивають сотні українських воїнів, загиблих у боях проти російської агресії. Саме в секторі військових поховань розташована могила Івана Петухова — єдиного з усіх 860 могил цього поділу, на якій є російськомовний напис.
Цей факт звернув на себе увагу Інги Дуднік, мешканки Кропивницького та членкині групи з організації Алеї пам’яті. Вона прийшла провідати могилу своєї доньки, полеглої у війні, і помітила цю неприйнятну, на її думку, особливість.
Реакція Інги Дуднік
Інга не приховує свого обурення:
- Пам’ятник з написом російською мовою стоїть поруч із могилами сотень загиблих українських захисників, які загинули саме від рук Росії.
- Вона підкреслює, що накази про обстріли, які забрали життя її доньки, були видані саме російською.
- Сам факт надпису російською на меморіалі, присвяченому героям, викликає сильний емоційний дисонанс і непорозуміння.
За словами пані Дуднік, алея є меморіальним комплексом, де найближчі та нащадки загиблих будуть приходити вшанувати героїв, тож вся інформація на пам’ятниках має відповідати належним нормам та стандартам.
Свідомий вибір рідних: позиція матері Івана Петухова
Мама загиблого воїна, Елла Петухова, пояснила, що напис російською мовою – це свідоме рішення родини. Вона розповіла, що син був російськомовним і спілкувався так само зі своїми побратимами на фронті.
Від себе мама Івана зізнається:
- Іван пішов добровольцем захищати територіальну цілісність України, не переходячи на українську в побуті.
- Для нього це була позиція — довести, що українську державу боронять не лише україномовні, а й російськомовні громадяни.
- Елла підтримує сина у його виборі, вважаючи це частиною його особистої ідентичності.
Довідка про загиблого
Іван Петухов народився 1991 року в місті Жовті Води на Дніпропетровщині. У 2000-х роках родина перебралася до Кропивницького, де Іван здобув освіту та працював до початку повномасштабної війни. Коли почалися бойові дії, він став добровольцем і загинув, захищаючи свою Батьківщину.
Що каже законодавство про мову на військових меморіалах
Уповноважена зі захисту державної мови Єлизавета Сачура роз’яснила, що згідно із Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», написи на надгробках меморіальних військових кладовищ, облаштованих за кошти місцевих бюджетів, мають бути виключно українською мовою.
Водночас закон не поширюється на надписи, які роблять за власний кошт сім’ї на інших кладовищах. Сектори військових поховань є зоною відповідальності місцевої влади, що має забезпечити дотримання єдиного стандарту.
Пояснення щодо публічного простору
Публічні простори, зокрема меморіали та кладовища, де вшановують загиблих воїнів, повинні відповідати чинним нормам і закону. Це забезпечує єдність і повагу до героїв, а також комфорт для відвідувачів, які приходять вшанувати пам’ять і віддати шану.
Наступні кроки та звернення громади
Інга Дуднік підготувала офіційне звернення до міської ради з вимогою перевірити встановлення пам’ятника з написом російською мовою. Вона наполягає на розробці та затвердженні чітких правил і стандартів оформлення могил на Алеї почесних військових поховань.
На сьогодні ця ситуація викликає дискусії щодо балансу між особистою свободою вибору родин загиблих та суспільним правом на збереження національної ідентичності в меморіальних зонах.
Подібні випадки в Україні
Цікаво, що нещодавно в Кам’янському районі Дніпровщини був похований чоловік із Мордовії, Олександр Оленченко, який виявився колишнім військовослужбовцем армії агресора. Незважаючи на це, йому віддали почесні похорони як українському рятувальнику. Подібні інциденти підкреслюють, наскільки гострими є питання ідентичності та пам’яті в нашій країні.
