В Україні змінюють правила стягнення боргів: що чекати насправді
Нові реалії стягнення боргів: що пропонує законопроєкт
7 квітня Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який суттєво змінює підходи до виконання судових рішень щодо боржників. Тепер процедура стягнення боргів стане більш оперативною та жорсткою. Одна із ключових новацій – можливість відібрати єдине житло, якщо сума боргу перевищує 432 тисячі гривень і немає іншого майна.
Одночасно державні та приватні виконавці отримають розширений доступ до інформації про боржників та їхні фінансові надходження, що викликало занепокоєння юристів через можливі порушення прав людини.
Що саме передбачено новим законом
- Встановлення щільної співпраці між Єдиним реєстром боржників та іншими державними реєстрами для автоматичного обміну даними.
- Збільшення можливостей виконавців отримувати інформацію про фінансовий стан боржників, включно з даними банків і державних установ.
- Заборона відчуження та застави майна боржника, якщо відомості про нього внесено до Єдиного реєстру боржників.
Юридична спільнота звертає увагу, що відкритий доступ до конфіденційних даних суперечить Конституції України, міжнародним договорам і судовій практиці, зокрема позиціям Європейського суду з прав людини.
Чи можуть відібрати єдине житло?
Закон захищає єдине житло боржника, якщо борг не перевищує 50 мінімальних зарплат, тобто 432 тисячі гривень. Проте, якщо сума більша, житло можуть забрати, особливо якщо немає іншого майна.
“Якщо боржник має кілька об’єктів нерухомості чи рухомого майна, виконавець зможе обрати будь-який із них для арешту. Боржник не матиме права розпоряджатися цим майном, доки борг не буде погашено,” — пояснює адвокатка Тетяна Корчемна.
Після набрання чинності закону, відповідальність за будь-які борги значно посилиться. Якщо суд визнає борг, а виконавець внесе інформацію до реєстру боржників, майно та банківські рахунки боржника автоматично попадуть під арешт.
Забирати житло можуть і в родин із дітьми, але в цьому випадку питання вирішується через суд і за зверненням органів опіки. Боржники мають право оскаржити таке рішення.
Додаткові моменти закону
- Військовослужбовців захищатимуть від позбавлення єдиного житла під час воєнного стану й протягом року після його завершення.
- Всі арешти за комунальні борги скасують на територіях бойових дій та тимчасово окупованих територіях.
“Адже майно людей може знаходитися в окупації, і нарахування комунальних послуг відбуваються автоматично, а боржники втратили можливість сплачувати, — коментує Тетяна Корчемна.
Як реагують поставальники послуг на нові правила
Заступник директора регіональної енергопостачальної компанії Олег Соловйов говорить, що такі зміни допоможуть накладати санкції на недобросовісних споживачів.
“Найнеприємніші заходи, як відключення, – це останній крок. Але якщо людина не йде на контакт, закон спростить роботу виконавців і прискорить справу стягнення боргів.”
За статистикою на Кіровоградщині близько 87 тисяч споживачів винні понад 71 мільйон гривень за електроенергію. Є клієнти з боргами до двох мільйонів гривень, більшість із яких вже відключені.
“Погасити борг можна дистанційно — через мобільний додаток, Telegram-бот або особистий кабінет. Якщо споживач не реагує, його просто відключають від мережі,” — розповідає Олег Соловйов.
Комунальні підприємства повідомляють, що борги за водопостачання і теплопостачання теж великі — відповідно понад 136 та 170 мільйонів гривень. Багато мешканців Кіровоградщини зараз опинилися у складній фінансовій ситуації через війну та суспільно-економічні виклики.
Думки містян: історія кропивничанина
Кропивничанин Микола Прозирай. Суспільне Кропивницький
Микола Прозирай ремонтує велосипеди і живе на пенсію інваліда першої групи. Взимку він майже не має роботи, а пенсії ледве вистачає на ліки.
“Моя пенсія — трохи більше трьох тисяч гривень. Переважну частину витрачаю на ліки.”
Через фінансові труднощі борги за комунальні послуги накопичуються. Він не зміг замінити лічильник вчасно, і рахунки вийшли значно більшими.
“Я не хочу називати точну суму боргу. Але боюся, що через це можуть відібрати мою квартиру — єдине житло.”
Микола вважає, що рішення залишити людину без житла – це надто суворо, особливо під час війни, коли багато хто опинився у скруті.
“Все залежить від судового виконавця. Якщо він вирішить конфіскувати житло, людина опиниться на вулиці. Це несправедливо.”
Наразі закон чекає підпису президента. Після цього Міністерство юстиції має розробити всі необхідні нормативні акти протягом трьох місяців.
Підписуйтеся на оновлення у соцмережах: Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber і TikTok.
