markdown
## Іран та війна: На межі виживання та стратегії витривалості
### Пріоритет ісламської республіки — вижити будь-якою ціною
Іранська влада ставить своєю головною метою — зберегти себе в умовах жорсткої війни. Щоб досягти цього, керівництво країни прагне максимально ускладнити конфлікт для США, нарощуючи втрати американської сторони — водночас це стосується не тільки людських жертв, а й економічних аспектів: енергетичних цін і інфляції. Основна ідея — змусити Вашингтон оголосити перемогу та припинити бойові дії.
### Розширення зони конфлікту: за межі іранських кордонів
Іран, усвідомлюючи технологічну та військову перевагу США і Ізраїлю, робить ставку на географічне розширення арени бойових дій. Цілі цього кроку:
1. Пошкодити інфраструктуру нафтогазового комплексу країн-сусідів.
2. Заблокувати судноплавство через Ормузьку протоку.
3. Суттєво порушити повітряний рух у регіоні.
Всі ці заходи мають на меті:
– Підривати економіку Перської затоки.
– Збільшувати глобальні енергетичні ціни та інфляцію.
– Виснажувати ресурси супротивників, зокрема дорогі ракетні перехоплювачі.
Як зазначає Валі Наср, експерт із Джонса Гопкінса, війна стала битвою на витривалість і перевіркою сили волі, де Іран, з огляду на якісну перевагу супротивника, намагається розширювати поле бою й ускладнювати ситуацію, щоб завдати шкоди світовій економіці.
### Асиметрична витривалість: роль стратегії у війні
Ідея полягає в прийнятті початкових втрат заради збереження потенціалу для подальшої ескалації й маневрів, особливо коли оборонні системи Ізраїлю, США та країн Перської затоки вичерпуються. Цю тактику уже назвали «асиметричною витривалістю».
– Війна вже забрала життя шести американських військових, збиті три літаки.
– Група Хезболла приєдналася до конфлікту.
– Військові об’єкти Саудівської Аравії та Катару були піддані атакам.
– Судноплавство через Ормузьку протоку фактично зупинилося, при тому що через неї проходить щонайменше п’ята частина світових поставок нафти та газу.
Секретар Ради національної безпеки Ірану Алі Ларіджані заявив, що країна готова до тривалої війни із поступовою ескалацією та розширенням арени бойових дій.
Франц-Стефан Ґаді, військовий аналітик, охарактеризував війну як гонитву з часом: Ізраїль і США прагнуть швидко знищити іранські ракети та системи зв’язку, щоб ускладнити запуск сучасних ракет в умовах обмеженої кількості перехоплювачів.
### Реалії конфлікту: обмеження та ризики для супротивників
Навіть добре оснащений Ізраїль був змушений у фінальні дні 12-денного конфлікту дозвілити деяким іранським ракетам проникнути, якщо вони не загрожували важливим об’єктам чи містам. Така обмеженість у ресурсах вказує на складність військової кампанії.
Президент США Дональд Трамп заявив про готовність продовжувати війну ще щонайменше місяць і не виключає залучення наземних сил. Держсекретар Марко Рубіо попередив про інтенсивніші удари попереду, а Пентагон активізує відправку військ і винищувачів у регіон.
Ще одним аспектом стримування є ймовірна підтримка шіатським урядом іранських меншин, як-от курдів і білуджів, у спробі підняти протести проти влади. Попри атаки на інфраструктуру Перської затоки, Тегеран поки не зумів розколоти спільну позицію країн регіону та США.
### Єдність країн Перської затоки в умовах кризи
Учасники Ради співробітництва країн Перської затоки (GCC), до якої входять Саудівська Аравія та інші держави, заявили про:
– Єдину позицію щодо протистояння іранським атакам.
– Недоторканність безпеки кожної країни-учасниці.
– Право на самооборону у відповідь на агресію.
Хоча країни регіону закликають до припинення воєнних дій, вони не осуджують дії США та Ізраїлю і, швидше за все, надалі дозволятимуть американським військам використовувати свій повітряний простір, що прискорить військові операції.
Раніше країни Перської затоки виступали посередниками у намаганнях залагодити конфлікт шляхом переговорів із Тегераном, але тепер їхня підтримка союзників США у війні стала більш очевидною. Аналітики з Лондонського Інституту стратегічних досліджень підкреслюють, що це викликано усвідомленням загальної загрози для регіону та світу.
### Глобальне значення конфлікту і економічні виклики
Європа, хоч і намагалась зменшити залежність від російського газу, тепер як ніколи потребує ресурсів із Перської затоки. Через Ормузьку протоку проходить майже половина нафтових поставок Індії. Відтак тиск на Дональда Трампа з вимогою завершити війну зростає, навіть попри бажання Ізраїлю швидше покласти край загрозі з боку Ірану.
### Можливий сценарій завершення війни: уроки Венесуели
Президент Трамп неодноразово натякав на готовність домовитися з Іраном, згадуючи приклад Венесуели, де він зумів нейтралізувати режим, не знищуючи повністю уряд президента Мадуро. Сам президент нещодавно зазначив, що такий сценарій є “ідеальним”.
Є припущення, що Іран може отримати нового лідера замість загиблого верховного духовного наставника Аятолли Хаменеї — більш прагматичного і готового до переговорів щодо ядерної програми заради збереження державного устрою.
Аналітики підкреслюють, що Дональд Трамп уже пішов на рішучі кроки проти Ірану, чого не робили його попередники, і має можливість швидко завершити цей конфлікт, якщо забажає.
### Стратегічна невизначеність і досягнуті цілі
За словами військових експертів, багато цілей уже виконано: вбито керівництво, пошкоджено ракетні та ядерні програми Ірану. На сьогоднішній день стратегія більше зосереджена на тому, яких втрат уникнути, аніж до чого прагнути максимально.
Війна продовжується, напруженість зростає, і лише час покаже, як саме розгорнеться ця драма поміж великими гравцями на Близькому Сході та світі.
