Перехрестя війни та миру: що чекає на країни Перської затоки у війні з Іраном
Країни Перської затоки вже давно боялися нескінченної війни з Іраном — конфлікту, який міг би принести ракети та безпілотники у їхні блискучі міста, створити пастку для туристів і змусити закордонних бізнесменів поспіхом залишати регіон.
Саме цей страх конфлікту змусив лідерів країн Зарубіжного затоки тісно співпрацювати зі США. Вони розбудовували американські військові бази та інвестували мільярди доларів у сучасну зброю Трампівської епохи.
Вони сподівалися купити собі захист від Ірану й його регіональних союзників.
Новий виток протистояння
Однак Велика Британія та Ізраїль розпочали масштабний наступ, який швидко перетворився на справжній кошмар для лідерів країн Перської затоки. У відповідь Іран випустив понад тисячу ракет і дронів по Саудівській Аравії, Об’єднаних Арабських Еміратах, Катарі, Бахрейні, Кувейті й Омані. За офіційними даними, щонайменше семеро людей загинули під час цих атак.
Тепер уряди регіону стоять перед низкою складних питань. Чи вистачить їхніх запасів систем протиракетної оборони та стратегічного продовольства на період цієї війни? Які дії вони готові вжити далі?
Небезпечні вибори і стратегічна дилема
Основна дилема у тому, чи варто країнам Перської затоки долучатися до конфлікту з Іраном і тим самим ризикувати розгортанням масштабної війни особисто на своїй території. Або ж всіма силами намагатися зберегти дипломатичну стабільність, навіть якщо їхні перемовини з Вашингтоном і Тел-Авівом поки що не дали ефекту.
Таку думку висловив Абдулла Баабуд, оманський науковець із Японії:
- «Країни Перської затоки опинилися у стратегічному тиску між США та Іраном, у конфлікті, який вони не обирали. Вони намагаються балансувати між дипломатією, стриманістю та оборонною готовністю».
- «Влада сподівається втримати стабільність регіону, навіть коли зовнішні сили сваряться довкола них».
Мета обстрілів і масштаби шкоди
Іран влучає не лише по американських військових об’єктах і посольствах у регіоні, а й по енергетичних підприємствах, аеропортах і курортах. Особливо уразливим став Дубай — колись символ миру й процвітання в регіоні. Тут вибухи розбивали вікна, а п’ятизіркові готелі горіли під час обстрілів.
Експерти вважають, що нездатність ключових держав затоки переконати Дональда Трампа відмовитися від радикальних планів щодо Ірану показала традиційну обмеженість їхнього впливу у Вашингтоні з питань регіональної безпеки.
Попередження та напруженість зростають
У понеділок Держдепартамент США закликав американців покинути близько дванадцяти арабських країн «зараз», використовуючи цивільні авіарейси. Однак чимало повітряних коридорів уже закрито, що унеможливлює легку евакуацію.
Експертка Ясмін Фарук додала:
- «Якщо загроза з боку Ірану і військова машина Ізраїлю продовжать діяти, майбутнє виглядає доволі сумним».
- Для країн затоки Іран і Ізраїль є гравцями, які загрожують стабільності в регіоні, від якої залежить їхнє економічне процвітання.
- Оман і Катар зберігають дружні відносини з Іраном, а ОАЕ і Саудівська Аравія за останні роки також налагодили більш тісні зв’язки із сусідом, щоб знизити ризики.
Переглядання позицій і прагнення до деескалації
Мухаммед Бахарун, керівник дослідного центру в Дубаї, вважає, що країни Перської затоки будуть шукати шляхи знизити напругу навіть після атаки.
При цьому, на його думку:
- роздмухування насильства в регіоні спровокували саме Ізраїль і США;
- арабські країни роками спостерігають, як військові дії, започатковані їхніми союзниками, залишають цілі держави у руїнах;
- лідери країн затоки, хоч і підтримували теплі контакти з Дональдом Трампом, з насторогою ставляться до його непередбачуваності.
Незважаючи на переконання ізраїльських і американських офіційних осіб у необхідності радикального режимного зміни в Ірані, наразі важко уявити, що подібний сценарій реалізується у найближчі місяці.
Ризики нового регіонального порядку
Якщо війна послабить Іран, це створить нові виклики для країн Перської затоки. Хоч Іран й є головним конкурентом і безпековою загрозою, він також стримує амбіції Ізраїлю у регіоні.
Навіть серед найближчих союзників Ізраїлю у цей момент немає бажання бачити домінування єврейської держави на Близькому Сході.
Аналітики говорять, що тепер частина лідерів затоки розглядають Ізраїль як потенційну загрозу безпеці, особливо після жорстокого нападу ісламської організації ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року, внаслідок якого загинуло близько 1200 осіб.
Колишній прем’єр-міністр Катару, шейх Хамад бін Джассім Аль-Тані, попередив, що після цієї війни в регіоні можуть з’явитися нові динаміки, а Ізраїль здобуде значний вплив.
Він також закликав держави затоки уникати безпосереднього зіткнення з Іраном та зміцнювати власну обороноздатність, зменшуючи залежність від зовнішніх партнерів.
Позиція країн затоки: дипломатія понад все
Публічно влада Перської затоки демонструє бажання приборкати конфлікт, не втягуючись у відкриту війну.
Заяви офіційних осіб:
- «Ми підтримуємо контакт з усіма союзниками в регіоні для обговорення шляхів деескалації», – повідомив представник МЗС Катару Маджед аль-Ансарі.
- «Наш пріоритет — захист батьківщини», – додав він.
- ОАЕ, які зазнали найбільших ударів, також вірять, що тільки дипломатія може покласти край кризі. Рім аль-Хашимі, міністр держави, сказала: «Військове рішення лише підсилить проблеми».
Зараз увага всіх спрямована на те, щоб уникнути безповоротного загострення, зберегти відносний спокій і уникнути ескалації, яка може перетворити регіон на вогнище масштабної війни.
