Студентські протести в Ірані: нова хвиля громадянського спротиву
В університетах Ірану спалахнули масові студентські протести, які вимагають повалення влади. Це перші широкомасштабні акції з часу жорстокого придушення протестів по всій країні минулого місяця.
Як почалися нові студентські виступи?
Останні протести стартували 21 лютого і вже охопили як мінімум чотири великі міста. Студентські організації готуються розповсюдити рух на інші університети країни у суботу.
Важко оцінити масштаби цих протестів і чи перейдуть вони за межі кампусів, однак той факт, що вони відбуваються, безперечно свідчить про глибоке невдоволення населення. Минулорічна хвиля насильства забрала тисячі життів, але це не зупинило молодь.
Попри відсутність офіційного втручання влади, між демонстрантами та студентськими підрозділами базідж – добровільної міліції, яка підтримує Іранський корпус вартових ісламської революції, ставалися сутички.
Геополітичний контекст та внутрішній тиск
Протести підкреслюють серйозні виклики, з якими зіштовхується уряд Ірану як усередині країни, так і на міжнародній арені. У той же час, Сполучені Штати зосередили свої сили в регіоні Близького Сходу, а офіційні представники Ірану та США провели переговори у Женеві щодо ядерної угоди, щоб уникнути військового конфлікту.
Незважаючи на оптимізм з боку іранських делегатів, американська сторона поки утримується від коментарів. Посередник з Оману повідомив про наступні зустрічі у Відні, проте це не виключає можливість військових дій з боку Ізраїлю чи США.
Причини студентських протестів
Студенти стали одними з перших учасників загальнонаціональних протестів ще в грудні, які розпочалися з страйків у базарах через економічну кризу, але швидко переросли у широку антиурядову хвилю.
З моменту жорстокого придушення демонстрацій у січні іранці продовжують висловлювати свій протест через пам’ятні заходи та петиції, а також організацію сидячих протестів.
З початком нового навчального семестру студенти в Тегерані, Машхаді та інших містах вийшли на акції, багато хто був одягнений у чорне, як символ жалоби за загиблими однокурсниками і друзями.
Протестуючі студентські голоси
Одна із протестувальниць, Ліда, поділилася з The New York Times телефоном: «Ми вимагаємо справедливості за пролиту кров». Вона попросила називати її лише на ім’я через побоювання переслідувань.
Розширення протестів по університетах
До неділі акції захопили ще більше освітніх закладів у Тегерані, Ісфахані, однак у Ширазі їх заблокували силовики. Студентські активісти повідомляють про сутички та зусилля влади зупинити рух.
Відеодокази демонструють, як протестувальники спалюють і розривають прапор Ісламської Республіки, а також, що студенти Шарифського університету вигукують «Слава шаху» — звертаючись до монархічної доби, що передувала 1979 році.
Реакція влади на виступи студентів
Міністр освіти Ірану попередив, що у разі продовження протестів йому не вдасться втримати школи відкритими, натякаючи на можливий перехід навчання в онлайн-формат, як це вже зробив університет Паям-Нур.
Частина студентів вже була тимчасово відсторонена від навчання через розслідування їхньої ролі у акціях протесту. Зокрема, у Тегерані трьом студентам заборонили відвідувати заняття за «образу національного символу».
Глава судової системи Мохсен Еджей заявив, що образи державних символів та певні гасла неприйнятні, і винні мають постати перед дисциплінарними комісіями. За його словами, якщо мали місце злочини, їх не можна ігнорувати.
Водночас лояльні до влади студенти проводять контрпротести, що нерідко закінчуються конфліктами з учасниками руху спротиву.
Чи розширяться протести далі?
Студентські групи планують проведення акцій у суботу й у таких містах, як Тебриз, Рашт і Бушер. Хоча нові протести значно менші за масштаби минуломісячних, експерти вражені тим, що іранці не бояться виходити на вулиці навіть після кривавого придушення.
Аналітики зауважують, що саме момент вразливості керівництва Ірану може надихнути молодь на активні дії:
- Різкий розрив між зовнішньою демонстрацією сили та фактичною внутрішньою слабкістю режиму.
- Зростаюче громадянське невдоволення, що не зникає.
- Потенційна загроза військових ударів із боку США чи Ізраїлю.
Омід Мемаріан, експерт із прав людини в DAWN, каже: «Студенти добре бачать цю суперечність — поки керівництво тисне на Вашингтон, всередині країни воно слабше, ніж будь-коли за останні роки.»
Попри всі перепони, студенти наполягають на продовженні боротьби.
- Перехід на дистанційне навчання не змовчить їхніх голосів.
- Шкода і сум з приводу втрат тягнуть за собою почуття єдності серед молоді.
- Активісти зазначають, що вони не відступлять перед тиском уряду.
У цей складний період іранські студенти демонструють силу духу та готовність боротися за свою правду.
