Три громади Кіровоградщини провели в останню путь героїв, які загинули в боях з російськими загарбниками
Олег Рачинський: шлях від сімейного чоловіка до захисника Батьківщини
Олег Рачинський народився 5 лютого 1976 року на Львівщині. У дитинстві його родина переїхала у Сумську область, де він виріс. Після втрати дружини Олег самостійно виховував дітей і був відданим батьком.
З початком масштабної війни він не залишився осторонь — вступив до територіальної оборони Сумщини. Пізніше повернувся до рідної Кіровоградщини, оселився у селищі Олександрійське.
Олег загинув 25 квітня 2025 року під Краматорськом, боронячи Україну від агресора. Провели його в останню путь у палаці культури «Світлопільський», а поховали на військовому кладовищі. Йому був 49-й рік.
Григорій Боголюбський: життя, присвячене праці і службі
Григорій Боголюбський народився 28 липня 1969 року у багатодітній сім′ї в селі Грузьке Бобринецького району. Він був восьмою дитиною, і вже з молодих років звиком працювати самостійно.
Після закінчення Витязівської школи та строкової служби в армії, Григорій здобув спеціальність тракториста з навчання у сільгосптехнікумі. Працював на дорожній службі, а з 1993-го — комбайнером, віддано виконуючи свою роботу.
Мобілізований 6 грудня 2025 року, він служив старшим солдатом Прикордонної служби на Вовчанському напрямку Харківщини. Загинув 2 травня 2026 року біля села Кругле Чугуївського району. Залишились дружина, син і близькі родичі.
Проведення в останню путь відбулося в Бобринецькій громаді, поховання — у рідному селі Грузькому. Йому виповнилося 56 років.
Володимир Калінчук: майстер своєї справи, який став солдатом
Володимир Калінчук народився 1 червня 1977 року у селищі Добровеличківка. Закінчив місцеву школу, а потім Кіровоградський технікум електрофікації та автоматизації, де здобув професію електрика.
Його життєвий шлях був різноманітним: з 1996 року проходив військову строкову службу, працював на автозаправці у рідному селищі, а згодом перебрався до Івано-Франківська, де трудився на станції технічного обслуговування.
Прощання з Володимиром Калінчуком. Селище Добровеличківка, 18 травня 2026 року. Facebook/Добровеличківська селищна рада та Суспільне Кропивницький
Володимир став на захист України 6 грудня 2024-го, брав участь в боях на Херсонському та Донецькому напрямках. Його вважали зниклим безвісти протягом року.
Лише нещодавно стала відома трагічна новина — Володимир загинув 9 травня 2025 року біля села Зелене Поле на Донеччині. Йому було 47 років. Поховали захисника на кладовищі у Добровеличківці, де залишилися мама та брат.
