Прощання з героями: пам’ять про чотирьох захисників з Кіровоградщини
Артем Довгий: від педагога до командира бойової групи
20 червня 2025 року під час виконання бойового завдання в Покровському районі Донецької області загинув Артем Довгий із Олександрійської громади. Його життєвий шлях і військова служба залишаються взірцем мужності та відданості.
Народився Артем 18 січня 1985 року в Олександрії, навчався у школі №19. Після закінчення Національного педагогічного університету імені Драгоманова за спеціальністю «Фізичне виховання», він долучився до учительської праці у Чечеліївській школі. Крім того, Артем працював тренером з футболу, що стало важливою частиною його життя до армії.
У 2016 році розпочав військову службу у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді за контрактом і брав участь у антитерористичній операції на Донбасі. Після завершення контракту повернувся до цивільного життя, але з початком широкомасштабної війни 2022 року добровільно став на захист рідної землі в територіальній обороні Олександрії.
Його бойовий шлях:
- участь у бойових діях на Херсонщині,
- поранення та тривала реабілітація,
- навчання у Великій Британії для підготовки на командира відділення,
- очолення бойової групи на Покровському напрямку.
Востаннє Артем виходив на зв’язок 13 червня 2025 року.
Володимир Піліпішин: зі свого рідного Гайворона до захисту столиці
Володимир Піліпішин, знаний за позивним «Пілє», народився 15 жовтня 1988 року у селі Солгутове Гайворонської громади. Його життєвий шлях був тісно пов’язаний з рідним краєм і власною відвагою.
Освіта і старт:
- 2000 року переїхав до міста Гайворон,
- 2006 року закінчив Заваллівську школу-інтернат,
- навчання у Вищому професійному училищі №11 у Вінниці.
Після початку широкомасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року, Володимир долучився до територіальної оборони Києва, а згодом був мобілізований до Збройних Сил України, де обіймав посаду командира гармати.
Він загинув 19 травня 2026 року у бою на території Сумської області, неподалік села Вільна Свобода.
Андрій Кармазін: столяр із Новомиргорода, який став героєм війни
Андрій Кармазін — уродженець села Турія Новомиргородської громади, народився 6 грудня 1983 року. Після навчання в місцевій школі він здобув професію столяра у Капітанівському професійно-технічному училищі. Його життєвий шлях круто змінився в лютому 2023 року, коли його призвали до Збройних сил України.
Під час служби Андрій встиг:
- пройти службу на Запорізькому та Донецькому напрямках,
- отримати відзнаку Міністра оборони України,
- бути нагородженим почесним нагрудним знаком «Золотий Хрест» від Головнокомандувача ЗСУ.
Його смерть настала 19 жовтня 2024 року в зоні бойових дій на Донеччині.
Володимир Вака: матрос із села Мошорине, що став частиною великої боротьби
Володимир Вака, народжений 1981 року у селі Мошорине Суботцівської громади, завжди був близьким до рідної землі. Навчався у місцевій школі, а 7 березня 2026-го вступив на службу до Збройних сил України.
Володимир ніс службу у військовій частині А-4765 на посаді матроса. Його бойовий шлях був коротким, але мужнім — він загинув 24 травня 2026 року.
