У Гайворонській та Новомиргородській територіальних громадах Кіровоградщини провели церемонію прощання із загиблими на війні місцевими жителями.

Written By: author avatar Олекса Тихій

30 Липня, 2026

Сум про загиблих героїв: прощання з відважними захисниками Кіровоградщини

30 липня у громадах Гайворона та Новомиргорода, що на Кіровоградщині, відбулися скорботні церемонії прощання із двома нашими земляками, які віддали свої життя у боротьбі за Україну — Павлом Трубіним та Олександром Боярським.

Павло Трубін: життєвий шлях і служба

Про прощання із Павлом Трубіним, уродженцем села Казавчин, повідомила Гайворонська міська рада на своїй Facebook-сторінці.

Його життєва історія:

  • Народився 9 жовтня 1977 року в селі Гидерим Одеської області.
  • Отримав професію будівельника у ПТУ №15 у місті Чорноморськ.
  • Виконував строкову службу у війську в Хмельницькому та Києві.
  • Після одруження жив у селі Салькове, а пізніше заселив власний дім у Казавчині, працював у сфері будівництва й електрики.
  • Мобілізований до ЗСУ 7 грудня 2023 року.

Павло воював гранатометником у 46-й окремій аеромобільній Подільській бригаді на Донеччині. Від 27 лютого 2024 року його вважали зниклим безвісти, доки ДНК-експертиза не підтвердила його загибель біля села Георгіївка. Йому було 46 років.

Прощання з Павлом Трубіним. Гайворонська громада, Кіровоградська область, 30 липня 2026 року. Фото: Facebook/Гайворонська міська рада

Олександр Боярський: від дитинства до війни

Прощання з Олександром Боярським відбувалося у Новомиргородській громаді, і цю інформацію підтвердили у відділі організаційної та інформаційної роботи Новомиргородської міськради.

Короткі факти про його життя:

  1. Народився 29 січня 1999 року у селі Оленівка, Вінниччина.
  2. Разом з рідними переїхав до села Петлівка на Полтавщині, де завершив школу.
  3. У 2014 році родина переїхала в село Рубаний Міст Новомиргородської громади.
  4. Навчався у Капітанівському ліцеї на спеціальність електрика.
  5. Працював на підприємстві з видобутку та елеваторі.
  6. Одружився і у 2022 році переїхав до Новомиргорода.
  7. Мобілізований до 79-го прикордонного загону 17 березня 2023 року.

Старший солдат помер 25 липня 2026 року в Одеському військово-медичному клінічному центрі від поранень, отриманих під час боїв на Херсонщині. У нього залишилися дружина, дві доньки, батьки, сестри, брат і племінники.

Поховали Олександра на Златопільському кладовищі, а в громаді оголосили 30 липня Днем жалоби.

Пам’ять в серцях

Вони віддали найцінніше — своє життя — за свободу та мир в Україні. Спогади про Павла та Олександра залишаться в душах родин, друзів та побратимів. Їхній приклад надихає на мужність і єдність у складні часи.

Підтримуйте нас у соцмережах:

Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber та TikTok — слідкуйте за найважливішими новинами Кіровоградщини.

різне