У Кропивницькому попрощалися із трьома героями, що загинули на війні з Росією
30 липня місто Кропивницький глибоко схилило голови у скорботі, віддаючи шану трьом захисникам, які поклали життя у боротьбі за свободу й незалежність України. Молодший сержант Олександр Бондаренко, солдати Олександр Харченко та Анатолій Мартинюк назавжди залишаться в пам’яті рідних, друзів і всього українського народу.
Життєвий шлях і служба Олександра Бондаренка
Олександр народився 12 березня 1990 року в селі Морквине, що на Кіровоградщині. Він ріс у великій родині, закінчив місцеву школу, а після вступив до професійно-технічного училища, де опанував спеціальність електрика. Службу в армії проходив у Феодосії, у кримському регіоні, а пізніше оселився в Кропивницькому. Там він створив сім’ю, був люблячим чоловіком і батьком двох синів, працював машиністом котельні, а згодом займався будівництвом.
У січні 2023 року Олександр добровільно пішов у Збройні Сили України, де отримав підготовку і обійняв посаду командира кулеметного відділення. Його внесок у захист держави визнавали офіційно — він мав статус учасника бойових дій.
22 лютого 2024 року під час завдання поблизу Ласточкиного в Донецькій області зв’язок із ним було втрачено. Після тривалого пошуку, у червні 2026 року родині підтвердили сумну звістку — Олександр загинув у 33 роки.
Олександр Харченко — від ветеринара до солдата
Олександр Харченко народився в Кропивницькому 2 липня 1987 року. Після школи здобув фах ветеринарного лікаря, але доля розпорядилася інакше. У 2024 році він приєднався до лав Збройних Сил, де служив номером обслуги протитанкового відділення.
31 жовтня 2025 року під час бойового завдання поблизу села Вишневе у Дніпропетровській області Олександр відійшов у безсмертя. Спочатку він вважався зниклим безвісти, але у липні 2026 року завдяки ДНК-експертизі підтвердили його загибель. У солдата залишилася дружина та маленький син.
Короткий портрет Олександра Харченка
- Дата народження: 2 липня 1987 року
- Місце народження: місто Кропивницький
- Професія до війни: ветеринарний лікар
- Військова посада: номер обслуги протитанкового відділення
- Дата загибелі: 31 жовтня 2025 року
Анатолій Мартинюк — солдат із власною справою
Анатолій народився 28 червня 1973 року у Кропивницькому. Закінчивши загальноосвітню школу №30, він вступив до місцевого машинобудівного технікуму, де оволодів спеціальністю слюсар-зварювальник. Після навчання почав власну справу — займався виготовленням різних виробів та обладнання, доклавши зусиль до розвитку малого бізнесу.
У 2023 році Анатолій не роздумуючи став добровольцем, щоб боронити рідну землю. Він служив у 21-й окремій механізованій бригаді на Донеччині, виконуючи небезпечні завдання фронтового життя. Під час служби отримав контузію, але довготривале лікування не зламало його дух. У 2024 році відновившись, повернувся до строю і взяв на себе роль стрільця-санітара механізованого відділення.
11 грудня 2024 року, виконуючи бойове завдання поблизу села Новоіванівка в Курській області Росії, він загинув. Спочатку вважався зниклим безвісти, але після тривалих пошуків родині оголосили про його загибель.
Основні факти про Анатолія Мартинюка
- Дата народження: 28 червня 1973 року
- Професія: слюсар-зварювальник, підприємець
- Військова служба: 21-а окрема механізована бригада
- Роль на фронті: стрілець-санітар
- Дата загибелі: 11 грудня 2024 року
Пам’ять про полеглих захисників
Ці троє Героїв — приклад незламного духу і безмежної самопожертви заради України. Їхні імена назавжди вписані в історію нашої боротьби за свободу.
Підписуйтесь на Суспільне Кропивницький у соціальних мережах
Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber, TikTok — у цих платформах ви можете знайти найоперативніші новини та підтримати нашу спільноту.
