У громадах Кіровоградщини вшанували пам’ять трьох загиблих воїнів

Written By: author avatar Олекса Тихій

29 Жовтня, 2026

Щемлива прощальна церемонія в Кіровоградській області: вшанували трьох героїв-захисників України

Роман Безноско: від землероба до оборонця Батьківщини

Роман Безноско з’явився на світ 1 липня 1980 року у селі Крутеньке, що в Перегонівській громаді. Після школи він здобув професію тракториста, а згодом служив у армії. З 2020 року Роман працював помічником машиніста екскаватора на ділянці гірничо-транспортного цеху Побузького феронікелевого комбінату, про що розповів голова Перегонівської громади Володимир Козак.

12 липня 2024 року чоловіка мобілізували до лав ЗСУ. Службу він проходив у 154-й окремій механізованій бригаді як стрілець і помічник гранатометника. На жаль, 6 грудня того ж року Роман зник безвісти біля села Зоря на Донеччині, а пізніше родині підтвердили його загибель.

Прощання відбулося у рідному селі – спочатку біля будинку героя, потім у храмі Святого Апостола Іоанна Богослова. Вічний спокій Роману знайшли на сільському цвинтарі.

Олександр Мошна: освітянин і лицар світла на фронті

Олександр Мошна народився 12 серпня 1994 року. Навчався у Цукрозаводській школі та Київському політехнічному університеті, працював у столиці, а згодом викладав у Користівському ліцеї.

13 квітня 2023-го його мобілізували до Збройних сил України. Службу проходив на Костянтинівському та Сумському напрямках, де відзначився нагородами, серед яких медаль «Захисник України» та нагрудний знак «Хрест Хоробрих».

11 серпня 2024 року лейтенант загинув під час виконання бойового завдання в Курській області поблизу села Крем’яне. Про смерть повідомили на офіційній сторінці громади у Facebook.

Прощання з Олександром Мошною у Приютівській громаді, 29 жовтня 2026 року. Джерело: Facebook/Приютівська громада

Поховали героя у секторі військових поховань у Приютівці, де його пам’ятають як відданого захисника і вчителя.

Сергій Суддін: відчуття обов’язку та незламна відвага

Сергій Суддін народився 3 вересня 1977 року у Чернігівській області, у селі Чорний Ріг. Родина переїхала до Новомиргорода, коли Сергієві було лише рік. Тут він закінчив школу №2, а згодом здобув освіту у зоотехнікумі. Після навчання працював на різних підприємствах, зокрема на «Велті», інформують у новомиргородському відділі інформації.

У квітні 2022 року Сергій став добровольцем, щоб захищати Україну. Він служив вогнеметником у 53-й окремій механізованій бригаді імені князя Володимира Мономаха, воював на Донецькому напрямку, близько до державного кордону. Після важких поранень пройшов довге лікування та повернувся на фронт.

Він не припиняв навчатися, оволодів керуванням дронами та отримав численні нагороди, зокрема медаль «За відвагу» і «Хрест Незламності».

20 жовтня 2026-го Сергій загинув у районі села Старий Караван на Донеччині, залишивши по собі велику шану та світлу пам’ять. Його рідна громада оголосила 29 жовтня днем жалоби.

Пам’ять про героїв – у наших серцях

Ці троє захисників – різні за походженням, віком та досвідом, але об’єднані спільною метою: захистити Україну.

  • Роман Безноско – приклад сміливості й жертовності простих людей, які стали на захист своєї землі.
  • Олександр Мошна – символ вірності та відданості, який поєднував педагогічну справу і військову службу.
  • Сергій Суддін – людина, яка попри важкі випробування не впала духом і боронила Батьківщину до останнього.

Вшанування пам’яті, підтримка родин і згадка про їхній подвиг допомагають нам не забути страшних і водночас героїчних сторінок нашої історії.

Залишайтеся з нами:

Підписуйтеся на сторінки Суспільного Кропивницького у соцмережах, щоб бути у курсі важливих подій і новин:

  1. Facebook
  2. YouTube
  3. Telegram

Також нас можна знайти в Instagram, WhatsApp, Viber та TikTok.

різне