Автопробіг і акція «Не мовчи! Полон вбиває!» у Долинській: підтримка полонених та безвісти зниклих
26 квітня у місті Долинська, що на Кіровоградщині, пройшли дві важливі події — автопробіг і громадська акція під назвою «Не мовчи! Полон вбиває!». Ці заходи спрямовані на підтримку усіх українських полонених та безвісти зниклих, чиї долі досі залишаються невідомими. Люди зібралися в центрі міста біля пам’ятника Тарасові Шевченку, щоб вшанувати їхню пам’ять і заявити про важливість розголосу.
Свідчення учасниці: історія Аліни Петренко
Про акцію розповіла одна з учасниць — Аліна Петренко. Її чоловік, Віталій, потрапив у полон 20 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині, в Бахмутському районі. За словами Аліни, Віталій перебував у полоні цілий рік, сім місяців і п’ять днів, при цьому втративши майже 40 кілограмів ваги.
Його звільнили під час масштабного обміну «1000 на 1000», що відбувався з 23 по 25 травня 2025 року. Саме завдяки таким подіям родини отримують надію на повернення близьких.
Регулярність та формат акцій
Акції підтримки та нагадування відбуваються щонеділі з травня 2024 року. Учасники приходять із фотографіями своїх рідних, державними прапорами та символікою своїх підрозділів. Цього разу долучилися понад 40 осіб, а для автопробігу зібралися п’ять мотоциклів та понад двадцять легковиків.
“Людей було багато. Навіть незважаючи на сильний вітер, який майже зривав прапори, усі стояли міцно, ніби попри негоду були просто зобов’язані бути тут,” — згадує Аліна.
Як відбувався захід
О 12:00 розпочалася сама акція-нагадування, тоді як решта учасників вирушили у автопробіг містом. Після цього всі знову зібралися разом, щоб вшанувати пам’ять полонених хвилиною мовчання. Час і місце таких подій змінюються щотижня, аби привертати більше уваги жителів.
Нестандартний підхід до акції
За словами Аліни, організатори намагаються урізноманітнити формат заходів, щоб залучати більше людей. Часто до звичних акцій додають тематичні елементи, особливо в дні свят або пам’ятних дат. Завдяки цьому на акції приїжджають не лише жителі Долинської, а й навколишніх сіл.
“Спершу люди просто приходять підтримати, а згодом тримають у руках фотографії та прапори — намагаються знайти чи дочекатися своїх близьких,” — ділиться учасниця.
Особистий внесок Аліни
Хоча чоловік Аліни вже повернувся з полону, вона не припиняє брати участь у акціях. Її сила — у підтримці інших родин, які продовжують чекати на рідних.
“Я тут кожного тижня. Чоловік також завжди зі мною. Ми разом, бо не можна залишати цих людей,” — наголошує Аліна.
Захід тривав близько години, а наступна акція планується вже через тиждень. Вони – це не просто події, а голос суспільства, що пам’ятає і не дає забути про тих, хто опинився у полоні чи зник безвісти.
