Щасливий дім для безпритульних: як на Кіровоградщині рятують понад сотню тварин
На Кіровоградщині, у місті Олександрія, громадська організація «Зоодопомога» вже кілька років веде справжню боротьбу за життя бездомних тварин. Лише за останні шість місяців понад сотня котів та собак знайшла там нові родини. Загалом з відкриття притулку у 2022 році його двері переступили тисяча хвостатих мешканців. Наразі тут живе 259 собак і 122 коти, кожен з яких має свою історію та шанс на краще життя.
Як створюють надійний прихисток для тварин
Ідея організувати притулок належить Олені Котовій, яка облаштувала його на території колишнього заводу. Сюди потрапляють потерпілі від байдужості — покинуті тварини з Олександрії та переселенці, які втратили власників через лихо війни.
“Тварин дуже багато — ми постійно шукаємо для них нові домівки. За пів року вдалося влаштувати у родини понад сотню собак і котів, але я ніколи не віддаю їх просто так. Обов’язково перевіряю, де саме тварина житиме. Особисто беру її у переноску і знайомлю з майбутніми господарями.”
З кожним новим власником команда притулку підтримує зв’язок, попереджаючи, що у разі неналежного догляду тварина може повернутися назад.
Історія Мішки — собаки з Бахмута
Особлива історія — у пса Мішки, який уже понад три роки живе у притулку. Його привезли волонтери під час евакуації у січні 2023 року з прифронтової Донецької області. Мішка — семирічний собака, який після пережитих обстрілів, втрати дому та переїзду зміг адаптуватися завдяки турботі працівників організації.
“Заради нього двічі на день виходять гуляти дівчата, які працюють у притулку. Він більше не боїться, радіє життю, став одним із символів нашої команди.”
Особливий догляд для тварин з інвалідністю
У притулку живуть і троє собак з особливими потребами. Для них придбали спеціальні візочки, що коштують від 5 до 10 тисяч гривень. Весною 2025 року один з них був подарований фондом UAnimals, який активно допомагає Україні з 2024 року. Інші візочки закуповувалися завдяки власним пожертвам організації.
Тварини, що пережили жахливе насильство
Деякі чотири собаки в притулку мають глибокі психологічні травми через жорстоке поводження зі сторони колишніх власників. Незважаючи на зусилля кінологів, які відвідували заклад, допомогти таким агресивним тваринам складно — доступ до них дуже обмежений з міркувань безпеки.
“Цим тваринам одягають повідці у вольєрах, навіть під час сну, аби вони не могли втекти. Вони пройшли справжнє пекло і небезпечні для оточуючих.”
З іншими, менш агресивними мешканцями, співробітники притулку поступово вибудовують довіру за допомогою ласощів і прогулянок. Наприклад, собака Яная раніше була недоступною для спілкування, а тепер дозволяє собі підпускати троє працівників, хоч без них нікому і не дається підійти.
“Ми сиплемо їм смаколики, виводимо на свіжий повітря і робимо все, аби вони хоч трішки відчули повагу і любов.”
Найскладніших собак, з якими неможливо працювати самотужки, передають до спеціалізованих центрів, які мають фахівців із поведінки та дресирувальників.
Потреби та виклики притулку
Фінансування притулку організація забезпечує самостійно завдяки внескам благодійників та власним коштам. Минулого року отримували 100 тисяч гривень з бюджету Олександрійської громади, які витратили на будівництво вольєрів. Проте подальшої підтримки з бюджету відмовилися через складні умови співпраці.
“Мені довелося б забирати усіх міських бездомних тварин, більше, ніж ми можемо вмістити. Ті 100 тисяч допомогли закрити борги за вольєри, але це лише маленька крапля.”
Зараз у планах – відкриття збору коштів на дах для вольєрів, що коштуватиме близько 200 тисяч гривень. Надіються на підтримку фонду UAnimals, який вже опрацьовує документацію.
Хто турбується про тварин щодня
Нині в притулку проживають 259 собак і 122 коти. Допомагають у догляді п’ятеро волонтерів з міста та шість найманих працівників, які по черзі:
- прибирають у вольєрах;
- готують їжу;
- вигулюють та доглядають за шерстю тварин.
“Платимо працівникам по 600 гривень на день. Фізично це полегшує навантаження, але морально тяжко, бо для зарплат потрібно заробляти з власної роботи. На сьогодні не вистачає 5,5 тисяч гривень, доведеться позичати, аби розрахуватися.”
Раціон створюють з урахуванням потреб кожної тварини, добираючи готові корми, свіже м’ясо, каші та овочі. Влітку годують двічі на день, а взимку – тричі, щоб тварини не мерзли.
“Вранці — каша з м’ясом на бульйоні, часто курятина, яку нам передають люди. Для деяких — сухий корм на вечерю, інші їдять кашу з м’ясом. Коти отримують каші з рибою або м’ясом, іноді — тільки сухий корм.”
Скільки коштує утримання притулку
За оцінками керівниці, щомісяця витрачають понад 200 тисяч гривень, серед яких:
- зарплата працівникам — до 50 тисяч гривень;
- медичне обслуговування та стерилізація — 20-30 тисяч гривень;
- лікування у ветеринарних клініках — 100-150 тисяч гривень;
Окрім того, комунальні послуги влітку обходяться у близько 10 тисяч гривень, включаючи заправку газових балонів.
“Щотижня на м’ясо витрачаємо приблизно п’ять тисяч гривень, адже годуємо тварин свіжою їжею. Також часто виїжджаємо рятувати нових паців. Ремонт і заправка автомобіля — за власні кошти. Потрібно багато грошей і на стерилізацію, лікування, опалення, обробку від паразитів і загальний утримання.”
На зимовий період заготовити дрова допоміг благодійний фонд “Happy Paw”. Проте, за словами Олени Котової, зменшити кількість тварин і полегшити їх долю можна лише, якщо активніше включатися у пошук родин і допомагати розповсюджувати інформацію про них.
“Якби більше людей допомагало фотографувати тваринок, ділитися їхніми історіями та знаходити родини, то у притулку було б набагато менше хвостатих.”
Ситуація з комунальним притулком у місті
В Олександрії немає комунального притулку для бездомних тварин. У 2024 році керуючий справами виконкому міської ради Сергій Завалій повідомив, що через триваючу війну створювати офіційний притулок наразі не планують.
