Кропивницький прощається з чотирма героями, які віддали життя за Україну
23 червня у Кропивницькому відбулася траурна церемонія прощання з чотирма мужніми захисниками Батьківщини — Костянтином Терентьєвим, Миколою Ніколенком, Олександром Божком та Віталієм Желіхівським. Про це повідомили на офіційному сайті Кропивницької міської ради.
Дорогою до місця поховання траурна процесія зупинилась біля площі Героїв Майдану, де присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання — моментом глибокої поваги до їхньої жертовності.
Життя і подвиг Костянтина Терентьєва
Костянтин Терентьєв з’явився на світ 3 вересня 1982 року у Кропивницькому. Навчався в економіко-правовому ліцеї “Сучасник”, а з дитинства мріяв про спорт — футбол був його пристрастю. Він навіть грав у дитячій збірній клубу “Зірка”. Після ліцею здобув юридичну освіту, що допомогло йому розвиватися в житті.
У 2024 році Костянтин став військовим і став на захист рідної країни. Виконував обов’язки водія у протитанковому взводі. Ця віддана людина пішла з життя 5 квітня 2024 року у 41-річному віці, і весь цей час його вважали безвісти зниклим.
Микола Ніколенко — від шахтаря до героя
Микола Ніколенко народився 15 червня 1973 року в Кропивницькому. Його освіта складалася з навчання в ліцеї “Лідер” та Кропивницькому аграрному фаховому коледжі, де він став техніком-механіком. Після служби працював на шахті — місці, що потребує неабиякої стійкості й відваги.
Улітку 2022 року добровільно пішов захищати Україну. Пройшов навчання та отримав посаду водія-механіка. Микола брав участь у жорстоких боях за Мар’їнку, Бахмут, Роботине та Новоданилівку. З листопада 2023 року його вважали безвісти зниклим, та нещодавно підтверджено загибель за результатами ДНК. Воїну було 50 років.
А життя Олександра Божка: від зварювальника до хороброго військового
Олександр Божко з’явився на світ 11 червня 1981 року у Полтаві. Він отримав професію електрозварювальника у Полтавському професійному училищі та працював у сфері будівництва. Його життєвий шлях змінився, коли влітку 2025 року він приєднався до лав Збройних Сил України.
Олександр служив старшим стрільцем-вогнеметником у штурмовому відділенні. Загинув на передовій 25 березня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу селища Новоекономічне, що на Донеччині. Йому було 44 роки. Після тривалих пошуків вважався зниклим безвісти.
Віталій Желіхівський: шлях від будівельника до захисника
Віталій Желіхівський народився 31 січня 1977 року у Кропивницькому. Закінчив Кропивницький будівельний фаховий коледж і потім служив у армії. Після служби працював на різних підприємствах Кіровоградської області.
Після початку широкомасштабного вторгнення, його добровільно мобілізували. Він служив помічником гранатометника і став на оборону країни з перших днів війни. Віталій загинув 25 березня 2024 року під час виконання бойового завдання біля села Вербове Запорізької області у 47-річному віці.
Пам’ять про героїв
Ця чотирійка справжніх патріотів була похована на Алеї слави Далекосхідного кладовища у Кропивницькому. Їхня безмежна відвага та непохитність залишаються прикладом для всіх нас.
Їхнім життям можна оповідати так:
- Відданість країні і готовність боротися за свободу;
- Різний досвід і професійний шлях, який вони залишили позаду заради спільної мети;
- Пам’ять, що надихає майбутні покоління відстоювати суверенітет і гідність України.
