У Кропивницькому вшанували пам’ять загиблих євреїв у Другій світовій війні
30 вересня біля монументу «Пам’ятний знак „Євреям — жертвам нацизму“» у сквері «Праведників народів світу» зібралися мешканці Кропивницького, щоб віддати шану загиблим єврейським жертвам нацистського режиму. Саме на цьому місці у 1941 році нацисти провели розстріли, збираючи євреїв біля синагоги та довколишніх будинків.
Про значущість події розповів головний рабин Кропивницького Дан Закута. Він зазначив, що ця локація свого часу слугувала оборонним протитанковим ровом, який містяни вирили в липні 1941 року для захисту міста від ворожих нападів.
«Це свого роду місце пам’яті, схоже на Бабин Яр у Кропивницькому. За різними оцінками, тут загинуло від двох до шести тисяч євреїв. Ми сьогодні зібралися, щоб вшанувати цих людей, яких забрали у темні часи війни. Важливо поважати всі національності, які співіснують у нашій багатій країні».
Пам’ять і уроки історії від громади
Голова Кіровоградської єврейської громади Юхим Мармер пригадав про трагедію у селі Хащувате під Гайвороном. У лютому 1942 року протягом чотирьох днів нацисти вбили там понад тисячу людей.
«Історію потрібно вивчати і робити вірні висновки. На жаль, через сумні історичні обставини здається, що уроки цих трагедій забуті, бо у світі все ще існують люди, для яких вбивство — це сенс існування. Завдяки ініціативам місцевої влади створили цей сквер Праведників, і він стане надзвичайно важливим після завершення нинішньої війни. Ті праведники, які сьогодні рятують українців із завалів та вогню — продовжують цей ланцюг героїчних вчинків».
Наразі в Кропивницькому відомо про 28 праведників народів світу, які рятували переслідуваних під час окупації. Юхим вважає, що їх справді більше, оскільки багато історичних фактів лишилися зафіксованими недостатньо.
«Роль українських праведників часто залишається непоміченою в офіційній історії. Ці 28 осіб — лише маленька частина тих, хто ризикував життям, приховуючи і допомагаючи не лише євреям, але й усім, кого переслідували нацисти. Праведники народів світу — це люди, які із загрозою для себе боронили інших».
Історичний контекст: трагедії Бабиного Яру та Кропивницького
Історик Сергій Мілютін нагадав, що нацистська політика була націлена на повне знищення єврейського населення Європи. Одним із найбільш моторошних місць став Бабин Яр у Києві, де 29–30 вересня 1941 року розпочалися масові розстріли.
«За офіційними документами, лише за перші два дні у Бабиному Яру по страшному були знищені понад 33 700 людей. Крім євреїв, там гинули роми, євреї-синти, радянські військовополонені, українські націоналісти. Розстріли тривали майже до вигнання нацистів із Києва у 1943 році».
У Кропивницькому (тоді Кіровограді) також відбувалися численні масові вбивства. За підрахунками вчених, лише в межах міста було знищено близько п’яти тисяч осіб, причому кількість загиблих євреїв і військовополонених вважається від 11 до понад 25 тисяч.
«Одним із найвідоміших місць розстрілів став протитанковий рів поблизу сучасної обласної лікарні. Це місце є свідком страшних подій тих часів, де було зафіксовано масштабні вбивства мирного населення».
Локації масових розстрілів у Кропивницькому
Історик та краєзнавець Олександр Жосан допоміг відтворити карту трагедії у Кропивницькому:
- У 1941 році в місті проживало понад 5 тисяч євреїв.
- 30 вересня нацисти зібрали близько 3 тисяч євреїв біля синагоги на вулиці Чміленка і ще в другому пункті на вулиці Тарковського.
- Потім людей повели на околицю міста — на вулицю Героїв-рятувальників, де розстріляли понад 4 200 євреїв.
Ще одним місцем тих трагедій стали Фортечні вали поблизу лікарні, де у серпні 1941 року розстріляли від 200 до 400 осіб єврейської національності.
Важливо зазначити, що в будівлі військової частини на вулиці Шевченка з 1941 по 1943 роки існував табір для військовополонених «Шталаг-305». За цей час там загинуло щонайменше 300 євреїв, згідно з дослідженнями краєзнавця.
Що таке Бабин Яр — і чому це болить досі
Інститут національної пам’яті наголошує, що Бабин Яр — це не просто місце масових вбивств, це символ трагедії та пам’ятник приблизно 100 тисячам цивільних та військовополонених.
Тут розстрілювали не лише євреїв і ромів, а й червоноармійців, комуністів, людей з підпілля ОУН, в’язнів Сирецького концтабору та навіть пацієнтів психіатричної лікарні ім. Павлова. Цей страшний масовий акт став ключовою сторінкою Голокосту і нацистської політики знищення.
Розстріли 29–30 вересня 1941 року, коли було вбито майже 34 тисячі мешканців Києва єврейської національності, в німецьких документах називали «гросакцією» — «великою акцією». Почалася вона з приводу радянської диверсії, що зруйнувала Хрещатик 24 вересня.
