Червоний Яр на Кіровоградщині: село, де понад половина мешканців живе читанням
Велика любов до книги у серці села
У невеличкому селі Червоний Яр, що на Кіровоградщині, проживає всього 537 людей. Але майже дві третини з них — 65% — регулярно відвідують місцеву бібліотеку. Це вражає, адже бібліотека тут — справжнє серце культурного життя громади.
Від наймолодшого читача, якому лише шість років, до найстаршої прихильниці літератури, якій уже 96 років, кожен знаходить тут для себе щось цікаве і важливе. Цікаво, що активність відвідувачів збільшується після завершення осінніх польових робіт — коли зібрано врожай і з’являється більше вільного часу.
Відданість бібліотекарки — ключ до любові читачів
Валентина Силкіна вже 42 роки працює бібліотекаркою в Червоному Яру. Вона прийшла сюди у 19 років і з того часу невтомно підтримує любов до книги серед місцевих жителів. Унікальна турбота про читачів проявляється у тому, що двічі на тиждень Валентина розносить книги тим, хто з різних причин не може завітати до бібліотеки самостійно.
Таких читачів семеро – це люди похилого віку або з інвалідністю. Наприклад, Любов Червонець не виходить із дому через складнощі з рухливістю, але не уявляє життя без читання:
«Я люблю читати про любов (сміється). Хоч мені вже 72 роки, та історії кохання — мої улюблені. Іноді переживаю, навіть плачу, адже нервова система після пережитого порушена».
Підтримка тих, хто не може відвідувати особисто
Інша читачка — Наталія Мельник — вже понад 10 років користується бібліотечними послугами дистанційно. Жінка не може ходити через інвалідність, тож особисто чекає, які новинки принесе їй Валентина. Для багатьох у селі бібліотекарка стала справжнім мостом до світу знань і розваг.
«Дуже люблю читати книги про любов, де все добре і немає війни».
Як виглядає бібліотека і що вона пропонує
Червоноярська книгозбірня – це двокімнатне приміщення: одна кімната наповнена книжками для дорослих, інша — для дітей. Загалом тут зберігається приблизно 3 100 видань, серед яких близько 1000 — дитячі книги.
Така значна кількість книг для села — це справжнє багатство, але не все гладко. Валентина говорить:
«Наш фонд дуже застарілий і потребує оновлення. Надходжень нової літератури фактично немає. У мене є читачка, що перечитала всі книги і завжди питає: “Валентино Петрівно, є щось новеньке?” А я змушена відповідати, що поки нема».
Шляхом обміну та підтримки
Щоб не втратити інтерес у постійних читачів, бібліотека користується обмінним фондом від обласної наукової бібліотеки імені Чижевського. За три останні роки їм вдалося отримати 89 нових книг, але й цих вистачає ненадовго.
«Нових книг дуже мало, тому фонд швидко прочитується», – ділиться Валентина.
Читачі знаходять радість у книжках незважаючи на складнощі
Студентка Віра Кухарь каже, що бібліотекарка завжди може порадити щось цікаве, щоб підтримати інтерес до читання:
«Валентина Петрівна знає багато про книги, може розповісти інтригуючі історії, розкрити цікаві моменти, яких не знайти в анотаціях».
Антоніна Панковець бере книги не лише для себе, а й для своєї 96-річної матері, яка через проблеми зі слухом та опорно-руховим апаратом практично не виходить із дому. Вона читає про війну і житейські історії:
«Моя мама практично замкнена на ліжку, але книги залишаються її вікном у світ. Бібліотека для нас — це справжній скарб».
Мрія бібліотекарки – оновлення книжкового фонду
Для Валентини Силкіної найзаповітніша мрія — наповнити полиці бібліотеки новою літературою, щоб кожен відвідувач міг знайти щось цікаве і актуальне. Вона хотіла б особисто презентувати новинки дітям у школі і стимулювати молодь до читання.
«Я дуже хочу, щоб усі полиці були заповнені новими книгами. Тоді я була б дійсно щаслива! Я мріяла б ходити до кожного класу і показувати дітям нові видання».
Як бачимо, у селі Червоний Яр немає байдужих до книги — від 6-річних до 96-річних читачів бібліотека залишається важливою частиною їх повсякденного життя.
