У Кропивницькому готують межі водоохоронних зон та прибережних смуг річок Інгул, Грузька, Сугоклея і Біянка
У Кропивницькому планують закріпити офіційні кордони водоохоронних зон і прибережних захисних смуг чотирьох річок: Інгулу, Грузької, Сугоклеї та Біянки. Для цього міська рада має затвердити спеціальні проєкти землеустрою, які визначатимуть межі цих територій.
Повідомлення про відповідні проєкти рішень опублікували 27 липня на офіційному порталі міської ради. Кожна річка має власний документ із детальним описом.
Згідно з інформацією, департамент містобудування та земельних ресурсів звернувся до міськради з проханням надати дозвіл на розробку проєктів землеустрою. У разі підтримки депутатів, структура має здійснити такі кроки:
- замовити проєкти землеустрою, які визначать і зафіксують межі водоохоронних зон і прибережних захисних смуг на території міста;
- представити готові документи на розгляд і затвердження міськраді.
Головна мета — забезпечити відповідність до чинного законодавства України та не допустити порушень у використанні цих природоохоронних територій, одночасно вберегти річки від забруднень і сміття.
Інформацію про встановлені межі внесуть до Державного земельного кадастру, що дасть змогу контролювати використання прибережних зон надалі.
Що каже закон про водоохоронні зони річок та прибережні смуги
Поняття «водоохоронні зони річок» та «прибережні смуги» закріплені у низці нормативних документів, зокрема у Водному та Земельному кодексах України. Водоохоронна зона — це певна природоохоронна територія вздовж водойм: річок, морів, озер і водосховищ. Вона служить для захисту водних об’єктів від забруднень, збереження природного балансу й екологічної рівноваги.
Всередині таких зон передбачена окрема прибережна захисна смуга, де регламентовані суворіші обмеження.
Визначення зовнішніх меж водоохоронних зон відбувається виключно на підставі розроблених і затверджених проєктів землеустрою (відповідно до статті 87 Водного кодексу України).
Розміри прибережних захисних смуг регламентовані статтею 88 Водного кодексу. Вони встановлюються на берегах водойм уздовж меженного періоду водної поверхні, і їхні розміри наступні:
- для малих річок, струмків, потічків і ставків площею до трьох гектарів — 25 метрів;
- для середніх річок, водосховищ на них та ставків понад три гектари — 50 метрів;
- для великих річок, великих водосховищ і озер — 100 метрів.
Обмеження на використання територій водоохоронних зон
Згідно зі статтею 87 Водного кодексу, на території водоохоронних зон суворо заборонено:
- застосування стійких і сильнодіючих пестицидів;
- влаштування кладовищ, звалищ, скотомогильників і полів фільтрації;
- скидання неочищених стоків із використанням природного рельєфу (балки, пониззя, кар’єри) або нагірних потоків.
Правила для прибережних захисних смуг
У статті 61 Земельного кодексу України перелічені заборони, які діють у межах прибережних смуг:
- не можна розорювати землю, крім випадків підготовки ґрунту для залуження чи залісення;
- заборонено займатися овочівництвом, садівництвом чи використовувати пестициди та добрива;
- заборонено влаштовувати літні табори для худоби;
- заборонено будівництво будь-яких споруд, крім деяких винятків, таких як гідротехнічні чи навігаційні споруди;
- недопустимо облаштовувати полігони сміття, кладовища чи інші подібні об’єкти;
- неможна мити і обслуговувати транспортні засоби;
- заборонено випалювати суху рослинність.
Обов’язки міських рад і права громадян
Згідно зі статтею 10 Водного кодексу, обов’язок міських рад — забезпечити раціональне використання і належний захист водних ресурсів. Виконавчі комітети мають інформувати населення і підприємства про межі водоохоронних зон, правила користування ними і режим охорони.
При цьому згідно зі статтею 47 Водного кодексу, кожен має право безоплатно користуватися річками — купатися, ловити рибу, користуватися човнами, напувати тварин та брати воду без застосування спеціальних споруд або обладнання і без отримання додаткових дозволів.
