Стічні води, штрафи до 100 тисяч і нові правила: як зміняться норми для бізнесу в Кропивницькому
12 березня на підприємстві «Дніпро-Кіровоград» відбулася важлива зустріч, де обговорювали корекцію норм щодо вмісту шкідливих речовин у стічних водах, які місцеві виробництва скидають у міську каналізацію. Центральним питанням стали штрафи за перевищення гранично допустимих концентрацій забруднювачів — вони іноді сягають неймовірних 100 тисяч гривень за одну перевірку. Представники водоканалу та підприємці наполягають на перегляді цих нормативів, пропонуючи ввести нові парогові показники для кожної речовини.
13 березня планують винести це на розгляд спеціальної комісії обласної ради з питань ЖКГ, а згодом — на сесію депутатів.
Журналістка «Доступ. Медіа» відвідала обговорення та дізналася, якими саме пропозиціями керуються сторони і які неоднозначні моменти виникли під час дискусії.
На заході були присутні директор «Дніпро-Кіровоград» Микола Романюк, бізнесмени, голова ГО «Спілка підприємців малого та середнього підприємництва Кіровоградської області» Ольга Ковальова-Алокілі й заступник міського голови Кропивницького Олександр Вергун.
Штрафи та правила забруднення: чому настав час змін
Микола Романюк розповів, що оновлення норм планували вже давно, але процес ускладнився через різні фактори. Загалом йдеться про зміни в нормативних показниках для забруднюючих речовин у стічних водах підприємств, що скидають їх у каналізацію міста.
«Ми розробили план-графік, який передбачає виконання з вересня 2024 по серпень 2025 року. Проте воєнний стан, економічні проблеми і потреба у побудові координаційної ради дещо затягнули процес», — пояснив він.
Нещодавно «Дніпро-Кіровоград» отримало звіт НДІ, на базі якого підготували нові проєкти норм. Причини оновлення правил такі:
- вступ у дію нового закону про водовідведення і очистку;
- зміни у державних стандартах 2023 року;
- отримання нового спецдозволу на водокористування;
- впровадження оновленого технологічного регламенту для очисних споруд.
Бізнес під час обговорення підтримав ідею підвищення допустимих концентрацій, аргументуючи це тим, що нові очисні споруди на «Дніпро-Кіровоград» працюють ефективніше, ніж умови для підприємств, що лишилися без змін.
Найболючіше для підприємців — це величезні штрафи за перевищення лімітів. Ольга Ковальова-Алокілі наголосила, що деякі компанії справді опиняються у складній фінансовій ситуації.
«Підприємства часто працюють майже у збиток, оплачують зарплати, комунальні платежі, а тут ще штрафи на сотні тисяч гривень. Дехто відкрито каже – простіше закритися, ніж ризикувати», — поділилася вона.
За задумом водоканалу, більшість допустимих концентрацій буде збільшено:
- поверхнево-активні речовини в 5+ разів;
- нафтопродукти — майже у 5 разів;
- жири — утричі і більше;
- інші показники — до 3 разів, а деякі залишаться майже без змін.
Часто перевищення спостерігають у показниках жирів, біохімічного споживання кисню, азоту і фосфатів.
Як проходить перевірка стічних вод і чому виникають суперечки
На зустрічі також обговорювали процедуру відбору проб. Вона передбачає, що представник водоканалу і відповідаючий співробітник підприємства присутні під час забору зразків.
«Наш працівник телефонує підприємству, призначає час, і на забір води приходить разом із відповідальним за цю процедуру працівником підприємства», — пояснив Микола Романюк.
Основні етапи перевірки
- Оповіщення підприємства про відбір проб телефонним дзвінком;
- Виділення приблизно 30 хвилин на підготовку та приїзд;
- Обов’язкова присутність відповідальних від бізнесу під час відбору;
Далі відкривають каналізаційний люк, брати воду і відправляють проби до лабораторії. За потреби підприємства можуть замовити паралельний аналіз у незалежних лабораторіях.
Де виникають проблеми
Підприємці скаржаться на надто жорсткий час на підготовку. Часто дзвінок буває несподіваним і дає лише півгодини, що не завжди є реальним для реагування, особливо якщо людина зайнята або відсутня.
«Телефонують і кажуть: “Якщо не встигнете за пів години — штраф у п’ять разів більший”. Але наші люди можуть бути у відрядженні чи лікарні», — розповідає Ольга Ковальова-Алокілі.
Ще одна складність — доступ до люка каналізації. Інколи на підприємствах відсутні люди, які фізично можуть відкрити важку кришку.
«Я — бухгалтер і директор одночасно, жінка. Як я маю відкривати цей люк, якщо допомоги немає?» — запитує Марина Ладигіна, представниця ПП «Соінс-250».
Микола Романюк пояснив, що люк належить підприємству, тому саме воно має забезпечити доступ, однак, водоканал допомагає при можливості.
Ще одна проблема — обмежена кількість представників підприємств, які можуть брати участь у відборі проб. Зараз у договорах це одна-дві особи. Якщо їх не знайдуть, це трактують як недопуск до перевірки.
Бізнесмени пропонують розширити цей ліміт до п’яти представників і збільшити час на прибуття до години. Микола Романюк визнав доцільність таких коректив і заявив, що їх врахують у подальшій роботі над нормами.
Поділ підприємств за ризиком забруднення: нова ідея бізнесу
Ще одна нова пропозиція — розпланувати підприємства на категорії за рівнем ризику забруднення стоків. Марина Ладигіна пояснила це так:
Правила наразі однакові для всіх, проте готелі, ресторани і кафе (HoReCa) не можуть фізично викидати в каналізацію так багато шкідливих речовин, як великі виробництва.
«Я можу лиш мити посуд або зливати залишки їжі, а про бензин чи нафту навіть мови нема», — жартує вона.
Тож пропонується поділити підприємства на великі, середні і малі, залежно від обсягів водоспоживання і виду діяльності. Це додасть прозорості і справедливості.
Директор «Дніпро-Кіровоград» погодився з таким підходом і зазначив, що планують впровадити подібний поділ.
Що далі очікувати
Під час зустрічі учасники домовилися, що бізнес підготує власні пропозиції і надасть їх на розгляд водоканалу та обласної ради.
Микола Романюк підкреслив, що це тільки один із етапів, і остаточний документ ще пройде юридичне опрацювання, перш ніж потрапить на розгляд депутатів.
Планують, що зміни до правил прийматимуть поетапно — спершу на комісії з ЖКГ, а вже потім на сесії обласної ради.
