Кропивничани провели в останню путь героїв, які віддали життя за Україну
5 травня місто Кропивницький попрощалося з чотирма мужніми захисниками: майором Ігорем Ліпкіним, молодшим сержантом Артемом Федоренком, солдатами Сергієм Волчихіним та Денисом Боженком. Ця сумна подія зібрала не лише рідних і близьких, а й всю громаду, яка прийшла віддати шану загиблим героям.
Майор Ігор Ліпкін: життєвий шлях і військова кар’єра
Ігор Ліпкін народився 11 лютого 1988 року в Злинці, що на Маловисківщині. Після закінчення місцевої школи він здобув вищу освіту в Центральноукраїнському національному технічному університеті, спеціалізуючись у менеджменті організацій. Окрім цього, пройшов військову підготовку офіцерів запасу в Державній льотній академії.
Професійна кар’єра Ігоря була тісно пов’язана з військовою службою: у 2015 році він вступив на службу в Збройні Сили України та як передовий авіанавідник, а згодом командир взводу активно брав участь у бойових діях в АТО. Його шлях продовжився у 3-му окремому полку спеціального призначення, де він командував групою, а з 2022 року очолював роту спеціального призначення.
Відзнаки та заслуги Ігоря Ліпкіна
За час служби майор Ліпкін отримав численні нагороди, серед яких:
- відзнаки «За участь в АТО» та «За оборону України»;
- нагородні знаки «За військову доблесть», «Знак пошани», «Хрест Сил Спеціальних операцій»;
- вогнепальна зброя;
- повний кавалер ордену Богдана Хмельницького.
На жаль, 13 грудня 2025 року Ігор загинув у районі Павлограда, де тривалий час вважався зниклим безвісти. Йому було лише 37 років.
Молодший сержант Артем Федоренко: шлях від дитинства до війська
Артем народився 7 серпня 1992 року в Алтайському краї, а з 1996-го жив у Україні, у селі Комишувате Новоукраїнського району. Закінчив місцеву школу і здобув робітничу спеціальність у ПТУ №8.
Його служба розпочалася зі строкової у 2012 році, за яку його відзначили нагородою «За зразкову службу». З 2015 року Артем активно брав участь в АТО, а у 2020-му отримав вищу освіту у Центральноукраїнському національному технічному університеті зі спеціальності «Прикладна механіка».
З 2022 року служив у роті охорони обласного територіального центру комплектування у Кропивницькому й отримав звання молодшого сержанта. В 2025 році став командиром відділення 41 окремої механізованої бригади.
Пам’ять про Артема
Артем Федоренко зник безвісти 11 лютого 2025 року в районі Свердликового, а його загибель підтвердили лише в квітні 2026 року за допомогою ДНК-експертизи. Йому було 32 роки. Він нагороджений відзнакою Кіровоградської області «За мужність і відвагу».
Солдат Сергій Волчихін: коротке життя, велика служба
Сергій Волчихін народився 18 травня 1985 року у Володимирівці Кропивницького району. Освіту здобув у Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка, де готувався стати вчителем трудового навчання.
У 2023 році підписав контракт та приєднався до ЗСУ. Служив стрільцем-санітаром у 67 окремій механізованій бригаді. Зник безвісти в березні 2024 року під час бойових дій у районі Часового Яру, а загибель підтвердили наступного року.
У Сергія лишилися дружина та троє синів, і йому було 38 років.
Солдат Денис Боженко: молодий патріот і студент
Денис Боженко народився 14 червня 2003 року у Новгородці (нині Кам’янка) Кіровоградської області. Вчився у школі №29 в Кропивницькому, а потім у Кропивницькому інженерному фаховому коледжі ЦНТУ.
У листопаді 2021 року Денис розпочав службу строковиком, а з січня 2023 став контрактником Нацгвардії. Він служив номером обслуги у батальйоні оперативного призначення та опановував мінометну тактику. Продовжив навчання в Черкаському державному технологічному університеті на факультеті ІТ.
Нагороди та подвиг Дениса Боженка
Він мав медаль «За відвагу» та статус ветерана бойових дій. Загинув 24 квітня 2026 року на Донеччині, йому було всього 22 роки.
Пам’ять про загиблих та їхній внесок у незалежність
Останній тиждень у Кропивницькому також згадували загиблих воїнів Сергія Філіпенка та Руслана Буйлука. Похоронна церемонія стала масштабним проявом єдності і шани для героїв, які поклали свої життя за мирне майбутнє України.
Фотографії з прощання від Ігоря Філіпенка передають атмосферу шанування і глибокої скорботи, що охопила місто.
