Кропивницький проводить в останню путь героїв, які загинули на війні з Росією
5 березня у Кропивницькому відбулася жалобна церемонія прощання з молодшим сержантом Олександром Федоровим та солдатами Ігорем Слуцьким, Андрієм Соколюком і Миколою Дінцем. Ця подія зібрала громаду міста у важкий для всіх момент.
Прощальна процесія пройшла зі зупинкою на площі Героїв Майдану, де о 9:00 усі присутні долучилися до загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи пам’ять полеглих захисників України.
Життєвий шлях Олександра Федорова
Олександр Федоров народився 21 листопада 1967 року у селищі Новоархангельськ, нині – Голованівський район Кіровоградської області. Його дитинство було наповнене різноманітними захопленнями: він займався малюванням, брав участь у спортивних змаганнях та цікавився історією України і військовою справою.
Навчання він продовжив у Гайворонському училищі №35, де отримав професію тракториста-машиніста. Військову службу проходив у Києві, а згодом працював художником-оформлювачем на автотранспортному підприємстві у рідному селищі. Переїхавши до Кропивницького, він проявив себе на кількох підприємствах міста.
У 2024 році Олександр вступив до лав Збройних сил України, служив водієм-електриком батальйону безпілотних систем. Він мав статус ветерана війни, учасника бойових дій і пішов з життя 28 лютого в шпиталі у віці 58 років.
Пам’ять про Ігоря Слуцького
Ігор Слуцький народився 4 липня 1996 року у Кропивницькому. Закінчив Преображенську гімназію, мав хист до техніки, особливо до автомобілів. Працював експедитором, а згодом у сфері будівництва, що дало йому змогу оволодіти різними навичками.
У 2024 році він приєднався до Збройних сил України і служив стрільцем-снайпером. У ході бойового завдання 5 січня 2025 року 29-річний боєць зник безвісти, проте пізніше був ідентифікований через ДНК-експертизу.
Слідами Андрія Соколюка
Андрій Соколюк народився 30 січня 1984 року у Кропивницькому. Після закінчення ліцею “Науковий” здобув професію водія й працював на хлібопекарському підприємстві міста. Згодом отримав освіту в Кропивницькому аграрному коледжі та був зайнятий у сфері громадського транспорту.
У грудні 2025 року Андрій вступив до ЗСУ, пройшов підготовку і став стрільцем-снайпером штурмового відділення. Він загинув 20 лютого під час виконання бойового завдання біля села Вишневе на Дніпропетровщині у 42 роки.
Доля Миколи Дінця
Микола Дінець народився 19 липня 1994 року у селі Спасове Кам’янської громади (нині Кропивницький район). Навчався у місцевій школі та технічному училищі, здобув кваліфікацію водія. Пройшов строкову службу у війську і після неї працював у фермерському господарстві.
На початку повномасштабної війни Микола пішов до армії, став командиром відділення у 71-й окремій аеромобільній бригаді. Мав військові нагороди та статус ветерана. Солдат загинув 19 вересня 2023 року біля села Вербове на Запоріжжі у 29 років.
Героїв поховали на Алеї Слави Далекосхідного кладовища, залишаючи в серцях людей світлу пам’ять про їхню відвагу і жертовність.