Трагічна проща: у Кіровоградській області віддали шану полеглим героям
10 червня на Кіровоградщині відбулися сумні церемонії прощання з трьома захисниками України — Олександром Мастєровим, Віктором Яковцем та Дмитром Лопатою. Ці мужні чоловіки віддали життя, захищаючи рідну землю. Кожен з них має свою історію, сповнену мужності, служби та любові до Батьківщини.
Згадка про Олександра Мастєрова — сина Олександрівської громади
Олександр Мастєров народився 13 березня 1984 року в місті Олександрія. Він здобув середню освіту в школі №6, а потім продовжив професійну підготовку у Кіровоградському професійно-технічному училищі №9, де здобув кваліфікацію електромонтера телефонного зв’язку. Після закінчення навчання Олександр проходив строкову службу в армії, а також працював на різних підприємствах.
У березні 2025 року він був мобілізований до лав Збройних Сил України та відважно виконував бойові завдання. Лютнева поїзда розірвалася 26 травня 2026 року під час бойової операції біля села Щербаки Запорізької області.
Родина прощалась із героєм на Верболозівському кладовищі, де його поховали. Залишились любляча дружина, двоє дітей — донька і син, а також батьки і сестра, які берегтимуть пам’ять про нього назавжди.
Вшанування пам’яті Віктора Яковеца з Тишківської громади
Прощання з Віктором Яковцем відбулося за участі представників Новомиргородської міської ради. Народився Віктор 14 лютого 1990 року у селі Рівне, а згодом разом з родиною переселився до Тишківки.
Закінчивши місцеву школу, він опанував професію електрика у профтехучилищі в селищі Капітанівка. Дебютував у професійному житті працюючи у столиці різноробочим. Його шлях у війську розпочався 27 січня 2023 року, коли він долучився до Збройних Сил України.
Як справжній воїн, Віктор загинув 23 вересня 2023-го під час виконання завдання на Запорізькому напрямку. Підтвердили його загибель ДНК-експертизою. У пам’яті рідних залишилися діти, цивільна дружина та брати і сестри.
Життя і служба Дмитра Лопати зі Знам’янської громади
Дмитро Лопата народився 4 листопада 1988 року у селі Дмитрівка. Після закінчення місцевої школи №3 він здобув професію залізничника і працював у Знам’янському локомотивному депо.
З 2016 по 2018 рік Дмитро брав активну участь у бойових діях у зоні Антитерористичної операції та Операції об’єднаних сил. У травні 2021 він підписав контракт з ЗСУ й служив у 57-й окремій мотопіхотній бригаді, а також у складі Інтернаціонального легіону. Згодом дослужився до командира взводу ударних безпілотників.
“Побратими знали Дмитра під позивним “Бабай”. Він був справжнім жахом для ворогів: майстер розвідки, що завжди виходив на випередження й безжально боронив своїх товаришів,” — йдеться у повідомленні Знам’янської громади.
3 червня 2026 року Дмитро загинув під час бойового завдання. Родина нині зберігає пам’ять про нього — залишились батьки, дружина і діти.
Пам’ять про героїв залишається у серцях
Вшанування подвигу Олександра, Віктора і Дмитра — це ще один нагадуючий крок для суспільства, щоб не забувати про тих, хто стоїть на захисті України. Вони залишили по собі щирі історії мужності, сімейної любові та жертовності.
- Олександр Мастєров — сервісний спеціаліст і сім’янин.
- Віктор Яковець — робітник і люблячий батько.
- Дмитро Лопата — досвідчений воїн з великим бойовим шляхом.
Ці чоловіки тримали оборону не для слави, а заради майбутнього своїх дітей і всієї країни. Тепер їхня пам’ять живить дух української стійкості і натхнення для всіх нас.
