Пам’ять про шістьох героїв Кіровоградщини: прощання у громадах
Євген Павленко: оператор безпілотних систем і справжній захисник
Євген Павленко народився 1 червня 1992 року в Олександрії. Навчався у школі №20, а згодом у політехнічному технікумі за напрямком «Комп’ютерна інженерія». Його шлях у війську розпочався вже у жовтні 2011 року, коли він підписав контракт із 72-ю окремою механізованою бригадою імені Чорних Запорожців.
Після кількох років служби Євген працював у мобільній галузі зв’язку. Проте у липні 2024 року він вдруге повернувся на фронт і знову приєднався до Збройних сил України оператором безпілотних літальних апаратів. За свою службу він отримав низку відзнак, серед яких:
- Президентська нагорода «За оборону України»;
- Відзнака Міністерства оборони «Хрест доблесті»;
- Відзнака Головнокомандувача «Золотий Хрест»;
Євген загинув 19 липня 2026 року у Чугуївському районі Харківської області. Похорон відбувся на військовому кладовищі. Йому було 34 роки.
Микола Лисенко: майстер своєї справи та відданий воїн
Микола Лисенко народився 7 грудня 1981 року в Олександрії. Він здобув освіту у школі №7, потім отримав професію столяра в професійно-технічному училищі №7 і працював на різних підприємствах. У 2022 році Миколу мобілізували до лав ЗСУ, де він став старшим водієм розвідувального взводу у мотопіхотному батальйоні.
Під час бойових дій у Харківській області, неподалік Рубіжного, 43-річний військовий загинув 28 листопада 2025 року. Місце поховання — військове кладовище.
Олександр Надеждін: від селища Токівське до бойових позицій на Сході
Олександр Надеждін народився 12 травня 1986 року у Дніпропетровській області, у селищі Токівське. З 2000 по 2009 роки він навчався у місцевій школі, потім отримав різні професійні навички, серед них — водійське посвідчення, тракторист і механік.
У 2014 році Олександр переїхав до Ганнівки Петрівської громади, де працював трактористом, а потім — машиністом бульдозера на гірничо-збагачувальному комбінаті. У серпні 2024 року його мобілізували. Він служив старшим водієм аеромобільної роти 90-го батальйону 81-ї аеромобільної Слобожанської бригади десантно-штурмових військ.
Під час виконання бойового завдання біля Стародубівки Донецької області Олександр зник безвісти. Слідча постанова підтвердила його загибель 14 квітня 2026 року. Йому було 39 років.
Віталій Фулга: будівельник, що став на захист Батьківщини
Віталій Фулга народився 10 січня 1989 року в Новоукраїнці. Закінчив школу №8, а пізніше здобув спеціальність будівельника-облицювальника у професійно-технічному училищі обласного центру. Він працював за фахом, проте у березні 2025 року його мобілізували до ЗСУ.
Віталій виконував бойові завдання на Донецькому напрямку, загинув 30 квітня 2025 року. Спочатку його вважали зниклим безвісти, але пізніше за результатами ДНК-експертизи підтвердили смерть.
Анатолій Ладюков: доля ковбасника, що став оператором безпілотників
Анатолій Ладюков народився 20 січня 1984 року в Костянтинівці Донеччини. Після школи працював формувальником ковбасних виробів. З початком повномасштабної війни переїхав із родиною до села Троянка Голованівської громади.
Військовий став оператором безпілотних літальних апаратів на Дніпропетровському напрямку. Загинув 19 липня 2026 року під час виконання бойового завдання біля села Великомихайлівка.
Юрій Смішний: старший кулеметник із серцем захисника
Юрій Смішний народився 1 листопада 1973 року. Він служив старшим кулеметником бронеавтомобіля у роті оперативного призначення Національної гвардії України. Помер 16 липня 2026 року внаслідок хвороби. Проведено прощання у Знам’янці.
Приєднуйтесь до спільноти в соцмережах і будьте в курсі важливих подій
Суспільне Кропивницький підтримує зв’язок із своїми читачами на таких платформах:
- Facebook;
- YouTube;
- Telegram;
Також не забувайте про Instagram, WhatsApp, Viber і TikTok — там завжди є актуальні новини і важливі повідомлення.
