З полону додому: історія повернення морського піхотинця Андрія Орлика із Кропивницької громади
23 жовтня Україна зустріла героя – 32-річного морського піхотинця Андрія Орлика з селища Нове Кропивницької громади, який понад півтора року перебував у російському полоні. Його рідні розповідають про нелегкий шлях визволення та життя до і після війни.
Дитинство та юність: шлях від спорту до служби
Андрій народився 12 серпня 1994 року у Кропивницькому. Його мама, Алла Орлик, згадує:
«З дитинства це був активний, здоровий хлопчик – ходив у місцевий садок селища Нове, де ми отримали квартиру. Уже в шість пішов до школи. Була цікава та енергійна дитина, обожнювала спорт: спершу бейсбол, згодом бокс. Дуже товариський і пристрасний фанат футбольної команди «Зірка» з Кропивницького. Після дев’яти класів продовжив навчання в восьмому училищі на будівельника».
Попри спершу небажання, Андрій все ж відслужив строкову в армії:
«Раніше він шукав роботу, не дуже горів бажанням служити. Але коли йому виповнилося 20, у 2014 році, пройшов медогляд і потрапив до строкової служби у Василькові на Київщині».
Кроки до офіцерства та служба в морській піхоті
Військова служба стала приводом для Андрія здобути вищу освіту, хоча раніше вчитися не дуже хотів. Його мама поділилася:
«Був наполегливим і впертим – пішов до танкового інституту у Харкові. У 2020 році отримав диплом офіцера, став молодшим лейтенантом, інженером бойової техніки».
Після випуску його направили служити у морську піхоту – спочатку в Бердянськ Запорізької області, потім на ротацію під Миколаїв. Воїни 36-ї окремої бригади морської піхоти тримали оборону на Приазов’ї, зокрема в селищі Широкине, неподалік Маріуполя:
«Ротації чергували півроку: півроку на позиціях, півроку – на відпочинку. Коли у 2022 році розпочалося повномасштабне вторгнення, вони відходили з Широкиного до Маріуполя».
Андрій Орлик (ліворуч) під час служби до полону. Алла Орлик
Пекло полону: тривожні дні у Маріуполі
Алла Орлик тримала зв’язок із сином, поки він був у Маріуполі. Її розповідь про останні дні перед полоном зворушує:
«Російські військові вже були в Маріуполі. Морські піхотинці захищали завод імені Ілліча на півдні міста. Зв’язок обірвався приблизно о 4 ранку 4 квітня 2022 року. Я казала синові ховатися — він відповідав, що ніде. За півгодини в соцмережах з’явилася інформація, що морпіхів забрали в полон».
Інформація про те, що Андрій з’явився у російських пропагандистських відеороликах, була надто болісною для родини:
«Їх знімали, називаючи «зрадниками», які нібито добровільно здалися в полон. Я не вірила цим словам — мій син не міг так вчинити. Насправді їх обманули: наказали кинути зброю і сісти в автобуси під приводом ротації, а потім поїхали до Донецька у полон. З часом справу розслідували, найняли адвоката, і отримали офіційне рішення: Андрій — не зрадник. Під держзрадою підозрюють іншого командира батальйону».
За час утримання Андрія перевезли з різних в’язниць, зокрема російської Каширської тюрми біля Москви та колонії в Мордовії, де його й занесли до списків на обмін.
Світлина Андрія Орлика, роздрукована матір’ю під час його перебування в полоні. Алла Орлик
Перші дзвінки додому: радість після довгих місяців тривоги
Після обміну 23 жовтня мама Андрія плакала від щастя, коли почула новину по телефону:
«Подзвонили з Координаційного штабу – молода дівчина повідомила, що Андрій повертається додому. Я не могла повірити і просила повторити. Потім просто кричала і плакала. У мене троє дітей: старший вже давно живе в Німеччині, донька – вчителька, всі ми чекали на Андрія з надією».
В телефонній розмові син розповів, що, незважаючи на складні умови, тримається і проходить обстеження.
«Він дуже схуд — до 30 кілограмів скинув. Через умови у полоні з’явилися інфекційні висипки, але він бореться».
Якщо лікування пройде успішно і карантин завершиться, вже з 1 листопада можна буде навестити Андрія.
Обмін полоненими 23 жовтня 2026 року: масштабне повернення захисників
Цього дня Україна і Росія провели масштабний обмін, після якого 270 українських військових повернулися на батьківщину. Президент Володимир Зеленський анонсував цю радісну подію на своїй сторінці у Facebook.
До складу звільнених увійшли:
- Воїни полку «Азов»;
- прикордонники;
- бійці територіальної оборони;
- воїни Військово-Морських Сил, Сухопутних військ та Десантно-штурмових військ;
- службовці Державної спеціальної служби транспорту;
- а також дев’ять цивільних осіб.
Значна частина звільнених була у полоні з 2022 року.
«Переважна більшість звільнених – це захисники Маріуполя. Також повернулися оборонці з різних напрямків: Донецького, Луганського, Харківського, Запорізького, Херсонського, Київського, Миколаївського та Чернігівського», – зазначив президент.
Інформацію дещо уточнили пізніше – серед визволених було п’ятеро, яких раніше вважали загиблими під час теракту в Оленівці.
Деталі обміну та стан звільнених військових
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець розповів, що під час цієї операції вдалося повернути найбільшу кількість засуджених у Росії військових — 86 осіб. Вік звільнених коливався від 24 до 63 років. Серед них були важко хворі та поранені захисники.
Державна прикордонна служба повідомила, що серед повернутих – 16 прикордонників.
Залишайтеся на зв’язку
Підписуйтеся на сторінки у соціальних мережах, щоб дізнаватися найсвіжіші новини про звільнення наших героїв і подальші події:
- Facebook;
- YouTube;
- Telegram.
