Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон висловив думку, що Великобританія разом зі своїми союзниками мають негайно розгорнути в Україні небойові військові підрозділи. За його словами, це могло б стати своєрідним сигналом для президента Росії Володимира Путіна – своєрідним “перемиканням вимикача” у його свідомості.
У інтерв’ю ведучій ВВС Лорі Кунссберг, у якому також узяв участь колишній головнокомандувач британських збройних сил адмірал сер Тоні Радакін, Джонсон нагадав, що такі війська слід направляти у внутрішні райони України для виконання небойових функцій.
Тезові основи його позиції такі:
1. Якщо план передбачає залучення військ після завершення бойових дій і підписання угоди про припинення вогню, то чому б не здійснити це вже зараз.
2. Немає жодних вагомих причин, щоб не направити миротворчий контингент на територію України, щоб висловити підтримку суверенітету та незалежності країни.
3. Це – насамперед політичне питання. Якщо Україна стане васалом Росії, як бажає Путін, тоді Москва визначатиме, хто може перебувати на її території. Якщо ж ні, то остаточне рішення повинно належати українцям.
Уряд Великої Британії наразі працює з партнерами над формуванням так званої “коаліції бажаючих” для підтримання миру та стабільності в Україні, але реалізація цього плану можлива лише за умови укладання угоди про припинення вогню.
Інтерв’ю відбулося за кілька днів до четвертої річниці початку повномасштабного російського вторгнення, і його трансляція запланована на вечір суботи, 21 лютого, та ранок неділі, 22 лютого.
### “Зволікання без потреби”
Борис Джонсон, який обіймав посаду прем’єр-міністра у момент початку вторгнення, переконаний, що конфлікту можна було уникнути, якби західні союзники приділили більше уваги наростаючій агресії Путіна, зокрема анексії Криму у 2014 році.
У ході розмови з Лорою Кунссберг він разом із сером Тоні Радакіном поділилися спогадами про дні, що передували 24 лютого 2022 року, та про початок війни, коли було ухвалено рішення підтримати українського президента Володимира Зеленського.
Хоча допомога з боку Великої Британії була значною, вони обидва погодилися, що західні партнери діяли надто повільно та обережно у наданні військової підтримки.
Основні факти:
– Часто проходили місяці, перш ніж союзники схвалювали постачання зброї, про яку просив Київ.
– Сер Радакін назвав підхід західних союзників “поетапним”, що викликало значне розчарування в Україні.
– Джонсон підкреслив, що ця уповільненість коштувала життів.
Він зауважив:
“Ми часто зволікали без необхідності. Лише зрештою забезпечення українців тим, чого вони потребували, допомогло і їхній справі, і стало на заваді Путіну”.
Також колишній прем’єр підкреслив, що бездіяльність Заходу під час анексії Криму за прем’єрства Девіда Кемерона була фатальною помилкою.
На питання, чи сприяла саме ця нерішучість Путіну у рішенні розв’язати війну, Джонсон відповів ствердно. Він пов’язав це з неспроможністю Заходу притягнути до відповідальності режим Асада у Сирії за застосування хімічної зброї, а також з відходом військ із Афганістану, що додало впевненості російському лідеру.
### “Фундаментальна відсутність рішучості”
У подальшій частині інтерв’ю Джонсон наголосив, що “загальна неоднозначність позиції Заходу” завдала значної шкоди Україні. Він заявив:
“Якби наші дії були чіткими та однозначними щодо підтримки України, а не заплутаними і сумнівними, ми могли б запобігти цьому конфлікту”.
Колишній глава уряду висловив жаль, що не зробив більше. Його позиція полягає в тому, що:
– Путін досі не впевнений, що Захід розглядає вільну та незалежну Україну як стратегічний пріоритет.
– Поки не буде чітких доказів готовності Заходу до рішучих дій, агресор продовжуватиме свої дії.
– Основна проблема полягає у відсутності послідовної рішучості зі сторони міжнародної спільноти.
У відповідь на це колишній головнокомандувач адмірал сер Тоні Радакін закликав уряд Великої Британії виконати зобов’язання збільшити військові витрати до 3,5% ВВП до 2035 року.
Він зазначив:
– Прем’єр-міністр взяв на себе міжнародне зобов’язання саме через загрозу в Європі.
– Росія, хоча і перебуває у слабкому стані, залишається небезпечною.
– Нині країна перебуває у безпеці завдяки ядерній зброї, членству в НАТО та підтримці США, але потрібно інвестувати у безпеку на майбутнє.
Ведуча ВВС Лора Кунссберг відзначила, що перед наближенням чергової сумної річниці війни її вразило, як колишній прем’єр із жалем констатував, що кривавому конфлікту можна було запобігти від початку.
Вона підкреслила ключові моменти:
– Борис Джонсон вважає, що майже десять років помилок у зовнішній політиці сприяли нинішній ситуації.
– Це твердження отримає тривалу суспільну дискусію у майбутньому.
Уже в 2022 році європейські країни заявили про політичну готовність підтримувати Україну, однак розміщення військових контингентів на її території визнали поза межами своїх можливостей.
За словами Кунссберг, якщо “коалія бажаючих” змінить фокус на відправку військ саме зараз, це стане вкрай важливим кроком у політичному плані. Одночасно вона допускає, що можливими альтернативними варіантами можуть стати:
– створення безпечної зони на заході України,
– відкриття аеропорту Львова як умова для припинення вогню.
Аналітики вважають, що заяви Бориса Джонсона виражають його власне розчарування, особливо з огляду на його постійну підтримку України. Він переконаний, що реакція західних союзників була надто обережною — достатньою, щоб Київ міг вести боротьбу, але недостатньою, щоб швидко покінчити з війною.
У своїх виступах Джонсон і Радакін наголошували, що президент Зеленський вже робив певні поступки, і що єдиним шляхом досягнення миру є посилення тиску на Кремль як економічного, так і військового характеру.
Колишній прем’єр-міністр підкреслив, що вважати Володимира Путіна прихильником миру помилково. Він особисто заявляв це представникам Білого дому. Проте, враховуючи значні людські втрати з обох сторін, залишається відкритим питання: наскільки Захід готовий до подальших кроків та наскільки готовий до компромісів російський президент.
