Росія дедалі сильніше відчуває наслідки власної геополітичної ізоляції, яка встановилася після початку повномасштабної війни проти України. За даними свіжих опитувань, значна частина населення відкрито сприймає цей стан як втрату. Зростання цін на продукти харчування, косметику та побутову техніку пов’язане з використанням паралельного імпорту та ускладненнями в логістиці, повідомляє FREEДОМ.
Офіційна стратегія імпортозаміщення в Росії зазнала повного фіаско. Більше половини громадян висловлюють підтримку ідеї повернення іноземних компаній, які покинули країну після початку конфлікту, а саме 56% респондентів. Особливо значну підтримку ця пропозиція отримує серед молоді та мешканців великих міст. Такі дані надає асоціація дослідницьких компаній “Група 7/89” за лютий-березень 2026 року.
За словами Служби зовнішньої розвідки України (СЗР), найбільший попит нині спостерігається на:
– автомобільні бренди;
– кіноіндустрію;
– розробників програмного забезпечення;
– виробників товарів повсякденного вжитку.
Особливо постраждали технологічний та промисловий сектори. Після виходу таких гігантів, як Microsoft, Oracle, Adobe, Autodesk та інших компаній, російський ринок програмного забезпечення фактично опинився у стані штучної ізоляції.
Протягом перших трьох років повномасштабної війни Росію залишили близько 500 міжнародних корпорацій, багато з яких змушені були продати свої активи із суттєвими знижками.
За інформацією “Медузи”, після 2022 року десятки міжнародних компаній із різних галузей, від роздрібної торгівлі до харчової промисловості, залишили російський ринок. Подальший процес передачі їхніх активів мав таку послідовність:
1. Спочатку активи переходили під контроль держави.
2. Згодом вони опинялися у руках бізнесу, пов’язаного з владою.
Незважаючи на те, що багато торговельних марок збереглися, частина з них стикається з ризиком втрати. Водночас іноземні бренди не поспішають повертатися до Росії, а офіційний Кремль заявляє про відсутність наміру створювати для них особливі умови.
Ізоляція Росії відображається й на стані державного бюджету. За три місяці 2026 року дефіцит федерального бюджету зріс у 1,5 раза, перевищуючи річний план, повідомляє The Moscow Times з посиланням на попередні дані Мінфіну РФ. Економісти висловлюють сумнів, що Мінфіну вдасться вкластися у затверджену річну межу витрат і прогнозують введення нових податків.
Доктор економічних наук, професор Київського національного університету та генеральний директор групи компаній Advanter Group Андрій Длігач коментує:
– Росія готується ввести квазіподатки.
– Існує ризик фактичної експропріації заощаджень населення, які формально будуть конвертовані в державні цінні папери для фінансування дефіциту бюджету.
– Введення цих заходів уже не просто обговорюється, а починає реалізовуватися.
– Підвищення податків торкнеться не всіх галузей, а лише тих, які погодяться на це, враховуючи, що багато секторів уже є збитковими.
У будівельному секторі Росії також спостерігаються значні проблеми. Затримки у реалізації проєктів у провідних девелоперських компаній сягнули 15%, а майже 93% нових житлових об’єктів мають дефекти. Високі кредитні ставки та зростання боргового навантаження загрожують повним колапсом галузі.
Служба зовнішньої розвідки України зазначає, що основні причини полягають у системній деградації будівельної сфери, при цьому найбільш уразливими залишаються:
– регіональні компанії;
– підприємства, які взяли на себе кредити у період ринкового піку.
Це створює зростання частки проблемних кредитів у банківському секторі та чинить додатковий тиск на вже виснажені бюджети регіонів, що негативно впливає на загальну економіку країни.
У коментарі Служби зовнішньої розвідки підкреслюють:
– Висока облікова ставка знищує попит на іпотечні кредити.
– Боргове навантаження суттєво ускладнює положення девелоперів.
– Зростання собівартості будівництва обумовлене подорожчанням трудових ресурсів та будматеріалів.
– Як наслідок, забудовники скорочують витрати на матеріали, інженерні рішення, підрядників і контроль якості, що негативно позначається на кінцевому споживачеві.
– Поєднання дорогого кредитування, низького попиту та завищеної собівартості обмежує можливості для маневру девелоперів.
Нафтова галузь Російської Федерації у 2026 році зазнає збитків, що перевищують 1 трильйон рублів, через удари по нафтопереробних заводах (НПЗ). Зокрема, чистий збиток таких гігантів, як “Лукойл”, за минулий рік досяг 1 трильйона рублів, а доходи “Роснефти” скоротилися на 73%. Ці втрати є прямим наслідком санкцій та атак безпілотних літальних апаратів.
Через пошкодження НПЗ внаслідок дронових ударів в Росії сформувався надлишок сирої нафти, яка не може бути перероблена. Це призводить до активних спроб максимально спрямувати сировину на експорт. Експерти оцінюють скорочення експорту нафти у квітні 2026 року приблизно на 20%.
Додатково до теми радимо переглянути відеоматеріал: Мільярдні збитки та заворушення в країні: як удари українських дронів заганяють Кремль у глухий кут (ВІДЕО).
Раніше повідомлялося, що банківська криза в Росії перейшла в гостру фазу і вийшла з-під контролю влади. Передбачається заморожування депозитів, що викликає масові спроби населення забрати свої заощадження.
У разі блокування доступу до сайту та соціальних мереж FREEДОМ існує спеціальний алгоритм дій для користувачів.
