Дослідження родоводу у 11 поколінь: як Василь Доценко розкриває історію рідного краю
Хто такий Василь Доценко і про що його книга?
Василь Доценко — житель села Гаївка Первозванівської громади Кропивницького району Кіровоградської області, краєзнавець із неабияким досвідом. Вивчивши свій родовід аж у 11 поколіннях, він презентував у Кропивницькому книгу під назвою «Либони. Рід Мироненків і Бондарів з Козарівки». Її тема охоплює глибоке пізнання життя селян із навколишніх сіл, що знаходяться поблизу обласного центру.
Це видання здобуло неабияке значення не лише як історико-генеалогічне дослідження, а й як скарбниця відомостей про локальні зв’язки, традиції й цінності рідного краю.
Головні ідеї книги
Автор наполягає: щоб по-справжньому відкрити історію роду, не можна ігнорувати минуле села чи містечка, де жила родина. Він переконаний, що рід і рідна земля — це нерозривні речі, які варто досліджувати разом.
- Рід — це не лише «мертві» предки, а й живі та навіть майбутні покоління.
- Знання про власне коріння допомагає краще розуміти себе і свою ідентичність.
- Історія родини — це дороговказ для майбутніх поколінь.
Таким чином, книга стає не просто хронікою, а спадком, який відкриває зв’язок між минулим і сучасним.
Відкриття, що змінили життя Василя Доценка
Інтерес до свого роду у Василя з’явився ще в 16 років, коли він відвідав Козарівку — село за 18 кілометрів від рідної Гаївки. Там під час розмов із родичами він записував цікаві історії про предків, серед яких були численні Бондарі й Мироненки. Цей перший запис і став відправною точкою для майбутньої масштабної роботи.
Понад тридцять років пішло на створення книги, під час яких дослідник не лише збирали розповіді рідних, а й занурювався в архівні джерела, щоб підтвердити та доповнити факти.
Джерела інформації
- Розмови з найстаршим поколінням родини, що долучалися своїми спогадами й деталями;
- Архівні метричні книги, знайдені у чотирьох церквах навколо Козарівки — Покровській, Тарасівській, Губівській та Козарівській;
- Вивчення окремих родинних ліній, як-от Ковалі-Коваленки, Гулаки, Гончарі й Кирпи.
«Архіви відкрили справжній скарб знань, допомогли прослідкувати історію своїх предків на 150–200 років назад, куди не дотягається родинна пам’ять», — розповідає автор.
Особливий підхід до дослідження: поєднання поколінь із постатями української історії
Щоб краще змалювати історичний контекст життя предків, Василь Доценко пов’язував кожне покоління з видатними українцями свого часу: Котляревським, Шевченком, Кропивницьким, Петлюрою, Бандерою, Стусом. Цей крок дозволив глибше відчути дух епох і зрозуміти повсякдення родини в складі нації.
Він згадує, як навіть дитячі лічилки й побутові звички стали містком між минулим і сучасним, що передавалися від прадідів до праправнуків.
Складнощі на шляху дослідження
Найважчим у роботі над книгом Василь вважає не пошук документів, а встановлення контактів із далекими родичами. Коли звертався до них вперше, часто стикалися з недовірою або просто байдужістю.
Та крок за кроком йому вдавалося розтопити крижану дистанцію, пояснюючи зв’язки в сім’ї і налагоджуючи довіру. Зараз він знає своїх навіть п’яти- і семиюрідних братів та сестер — не просто уявних, а реальних людей.
Як почати досліджувати свій рід?
Василь радить:
- Почати з розмов із самим собою, переконати себе у важливості цієї роботи.
- Запитати у найстарших членів сім’ї — бабусі, дідуся, прабабусі, прадідуся, якщо вони живі, про все, що вони пам’ятають.
- Зібрати хоча б приблизну схему родового дерева, щоб бути готовим до архівних пошуків.
Він також наголошує на важливості жіночої лінії роду, адже прізвища матерів часто губляться в історії, а ці відомості — велика цінність.
Сьогодні, за словами Василя, завдяки цифровим архівам і доступу онлайн, дослідити свою сімейну історію стало значно простіше, ніж колись. Вся справа у бажанні та наполегливості.
Кошти на видання та підтримка громади
Видання книги обійшлося у 100 тисяч гривень. З цієї суми 70 тисяч надав його брат Василь Вовчик, а 30 тисяч — ініціативна група «Коло Лозуватки», члени якої регулярно віддають частину своїх прибутків у спільний фонд на культурні проєкти.
Підписуйтеся на Суспільне Кропивницький у соцмережах:
- YouTube
- Telegram
- Viber
- TikTok
