90% підприємств Кіровоградщини залишаються без укриття: нові вимоги для бізнесу під час повітряної тривоги
В області працює понад 74 тисячі підприємців, і більшість із них не мають облаштованих укриттів. З 4 грудня на підприємства, де під час «жовтого» рівня повітряної загрози може відбутися атака дронами, поширюється вимога працювати лише за умови наявності укриття або безпечного простору. Однак нині цю норму дещо відтермінували, адже забезпечити укриття за такий короткий термін дуже складно.
Вимоги Кабінету Міністрів до малого бізнесу: що змінилося?
4 вересня уряд затвердив постанову, яка визначила порядок роботи бізнесу у періоди «жовтої» повітряної небезпеки — це коли загроза атак дронами стає серйозною. Згідно з документом, підприємці до 4 грудня мали облаштувати на території своїх об’єктів укриття або безпечні простори, де працівники та відвідувачі могли б перебувати у безпеці.
Безпечним простором визначено особливі зони у будівлях, що можуть захистити людей від вибухівної хвилі й інших уражаючих факторів за нормами Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил.
Підприємства, які не мали власних укриттів, могли працювати лише зі згодою колективу. Однак 29 жовтня уряд прийняв рішення про відтермінування впровадження цих вимог. Прем’єр-міністр Сергій Корецький у своєму Телеграм-каналі пояснив це необхідністю надати бізнесу більше часу для облаштувань.
«Зміни, запропоновані урядом, передбачають:
- Додатковий час на облаштування укриттів або безпечних просторів;
- Врахування кількості працівників і відвідувачів при визначенні вимог до укриття;
- Визнання, що укриття не обов’язково має бути розташоване на власній території підприємства.»
Відкрито та прямо: що кажуть підприємці?
Ситуація у бізнес-середовищі Кіровоградщини різна, але «90% без укриттів» — це факт. Кропивницька студія косметології, наприклад, не має жодного приміщення, де працівники могли б сховатися під час повітряної тривоги.
П’ять майстринь з орендованих приміщень поділилися своєю думкою:
- Наталія Манойлова скаржиться на занедбане укриття поруч і вважає, що відповідальність за облаштування лежить на владі, адже заробітки дрібних підприємців не дозволяють такі витрати.
- Любов Дороніна працює на другому поверсі торгового центру, де немає вільних кімнат для безпечних зон. Вона зазначає, що навіть клієнти не хочуть переривати процедури, щоб ховатися.
А ось власниця кафе Ольга Пашолок має перевагу — її заклад розташований на першому поверсі, а в підвалі є простір для тимчасового перебування під час тривог.
«Наш заклад обладнаний сонячними панелями, тому світла досить, а товсті стіни підвалу, що датуються 1833 роком, дають відчуття безпеки», — ділиться підприємиця.
Адміністраторка кафе Таїсія Сорокіна наголошує, що укриття — це життєва необхідність у воєнний час. Водночас чимало підприємців вважають, що ці вимоги перекладають відповідальність із влади на бізнес, де більшість працює в орендованих приміщеннях, а облаштування укриттів — це надзвичайно складне завдання.
Проблеми реалізації: що кажуть експерти?
За словами голови Спілки підприємців малого та середнього бізнесу Кіровоградщини Ольги Ковальової-Алокілі, багато підприємців не розуміють, як на практиці оцінити й облаштувати безпечні приміщення. Вони потребують консультацій і допомоги від місцевої влади, рятувальних служб і експертів цивільного захисту.
«Ніхто не пояснив бізнесу, як визначити, чи витримає приміщення вибуховий тиск, і це створює зайве навантаження», — підкреслила вона.
Влада повідомляє, що інформацію про наявність укриттів у бізнесі збирають до 4 березня, і лише після аналізу зможуть ухвалювати подальші рішення.
Як визначають безпечні приміщення?
Підприємці можуть самостійно обрати такі локації, проте їх слід погодити з відповідними фахівцями. Безпечними можуть бути:
- підвали;
- заглиблені приміщення без вікон;
- кімнати в центральній частині будівель із товстими несучими стінами.
Далі необхідно запросити інженера або проектувальника, які здійснять оцінку захисних властивостей обраного приміщення. За позитивним висновком можна організувати там безпечний простір із відповідними інформаційними табличками на вході.
Громадська думка: чому це завдання не для підприємців?
Голова ГО «Комітет економістів України» Андрій Новак вважає, що вимога облаштування укриттів для підприємств у п’ятий рік війни — запізніла та неправильно поставлена. За його словами, укриття — це модульні залізобетонні конструкції, які можна виготовляти на цементних та цегляних заводах країни, і вони повинні бути забезпечені державою.
Він нагадує про те, що більшість підприємців працює в орендованих приміщеннях, часто не пристосованих для укриттів, і не мають ні можливостей, ні ресурсів облаштовувати такі сховища самостійно.
Тому, на думку експерта, державний бюджет має підтримувати безпеку бізнесу, адже підприємці і так сплачують податки до нього, а фінансування облаштування укриттів — це питання справедливості і державної відповідальності.
