90% бізнесів Кіровоградщини досі без укриттів: що це означає для підприємців і як тепер працювати
Обов’язок мати укриття: нові правила від Кабміну
У Кіровоградській області зареєстровано понад 74 тисячі підприємців, і більшість із них поки не мають укриттів. З 4 грудня діяв би «жовтий» рівень повітряної загрози, під час якого бізнес має працювати лише за умови наявності захисного укриття або облаштованого безпечного простору. Але цей термін було відтерміновано — і це дає бізнесу трохи більше часу. Голова Спілки підприємців малого та середнього бізнесу Кіровоградщини Ольга Ковальова-Алокілі пояснює, що за такого короткого терміну навряд чи хто з бізнесменів зміг би обладнати потрібні укриття.
Що саме вимагають від бізнесу?
4 вересня уряд ухвалив постанову, де визначив, як бізнес має діяти під час «жовтого» рівня повітряної загрози, що пов’язаний із можливими дроновими атаками. Підприємцям потрібно обладнати укриття або безпечні зони до 4 грудня.
У документі безпечним простором вважають максимально захищене приміщення, здатне витримати надлишковий тиск вибуху. Визначають це Міністерство оборони і Генеральний штаб ЗСУ на основі спеціальних розрахунків.
Поки бізнес не відповідає цим вимогам, працювати у «жовтому» режимі можна було б за згодою колективу.
Проте 29 жовтня прем’єр-міністр Сергій Корецький оголосив у Telegram, що вимоги відтермінують. Причина – більшість підприємств просто не встигли підготуватися.
Головні зміни у правилах роботи бізнесу
- Підприємцям дають додатковий час на облаштування укриттів та безпечних місць.
- Розмір і тип укриття залежатимуть від кількості працівників та клієнтів, які одночасно будуть на об’єкті.
- Укриття може бути не на власній території бізнесу, а орендованим або спільним.
Що кажуть підприємці: складнощі та проблеми
Підприємиці з Кропивницького розповіли, що ситуація з укриттями різна, але в цілому проблем багато. Кропивницька студія косметології, наприклад, не має жодного надійного укриття для клієнтів і співробітників. Працюють 10 майстрів, але близьке укриття знаходиться у занедбаному стані.
«Ми взагалі не ховаємось під час тривоги, бо поруч укриття зовсім занедбане», – розповідає майстриня Наталія Манойлова.
Вона вважає, що відповідальність за облаштування укриттів покладена на владу, а не на тих, хто має маленькі бізнеси і обмежені ресурси.
«Ми не заробляємо мільйони, тому облаштувати укриття власними силами просто не можемо», – додає Наталія.
Інші думки бізнесу
Ще одна майстриня, Любов Дороніна, працює на другому поверсі торговельного центру, де немає зайвих кімнат для облаштування безпечних місць.
«Клієнти часто не хочуть залишати процедуру та йти у укриття, а щоб прийняти такий закон, потрібно мати достатньо безпечних приміщень для цього», – говорить вона.
Кафе з історією: приклад із підвалом 19 століття
Ольга Пашолок займається приготуванням і доставкою їжі вже 9 років, а кафе відкрила під час війни три роки тому. Їхній заклад розташований на першому поверсі і має можливість сховатися у підвалі.
«У нас укриття з товстими стінами, підвал будували ще у 1833 році. Завдяки сонячним панелям завжди є світло, а вентиляція добре працює і вгорі, і внизу», – пояснює Ольга.
Адміністраторка кафе Таїсія Сорокіна підкреслює, що укриття — це вимога часу, яка забезпечує безпеку для персоналу та відвідувачів.
«Це пережиток воєнного часу, і його потрібно враховувати», – каже вона.
Водночас власники бізнесу вважають, що ці правила — перекладання великої відповідальності на плечі підприємців, яким доводиться працювати в орендованих приміщеннях і без належного забезпечення.
«Мати укриття — одне, а ось зробити його безпечним зовсім інше. Зараз більшість орендованих приміщень непридатні для таких завдань», – ділиться думкою Ольга Пашолок.
Проблеми з практичним виконанням умов
Голова Спілки підприємців Кіровоградщини Ольга Ковальова-Алокілі стверджує, що більшість бізнесменів не розуміють, як на практиці облаштувати такі укриття. Вони не мають інформації про те, які приміщення вважати безпечними.
«Підприємці не мають технічних знань, щоб оцінити, чи витримає приміщення надлишковий тиск від вибуху. Очікуємо, що місцева влада організує консультації з рятувальниками та цивільним захистом, щоб пояснити, що і як робити», – зауважує Ольга.
Вона додає, що без допомоги влади покладати всю відповідальність лише на підприємців — надто складне завдання для великої кількості малих та середніх бізнесів.
Що далі: терміни та етапи виконання
Костянтин Дружинін, заступник начальника обласного управління цивільного захисту, повідомив, що військові адміністрації будуть збирати інформацію про виконання нових норм до 4 березня наступного року. За результатами цих даних ухвалять подальші рішення.
Перший крок – самі підприємці мають визначити, які приміщення можна облаштувати як укриття. Це можуть бути:
- підвали, які заглиблені в землю;
- приміщення без вікон, розташовані в центральній частині будівлі;
- зони, які захищені двома стінами зі сталі або бетону.
Після визначення потенційних укриттів потрібна інженерна експертиза: проєктувальник або спеціаліст з будівництва має оцінити, чи відповідає приміщення вимогам постанови.
У разі позитивного висновку, підприємство облаштовує цей простір і встановлює інформаційні таблички біля входу.
Громадська думка: гостра критика від експертів
Голова ГО «Комітет економістів України» Андрій Новак вважає, що такі вимоги мають були бути реалізовані давно і комплексно, без перекладання тягаря на підприємців лише зараз, п’ятий рік війни.
«Це можна було зробити якісно і професійно раніше, використовуючи, наприклад, мобільні залізобетонні укриття, які легко виготовляють на заводах», – вважає він.
За словами Новака, більшість підприємців працюють в орендованих приміщеннях, і облаштовувати там укриття самотужки технічно, організаційно та фінансово просто нереально.
«Підприємці платять податки, тож саме з державного бюджету Кабмін має фінансувати облаштування цих безпечних місць», – підкреслив він.
